Читати книгу - "Тільки ми, Ліка Радош"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Відведених пів години для мене тягнулися дуже довго. Я тільки те й робив, що поглядав на годинник. Аліна з цього тихо сміялася. Проте, як і обіцяла, сама почала розмову з Оксаною про наш запланований від'їзд.
- Ксень, ми збираємося уже іти. – трохи голосніше говорить подрузі, щоб та звернула на неї увагу.
- То їдьте. Мене Павло проводить до дому. – посміхається блондинка.
Як на мене, то Павло був здивований таким поворотом подій, та кивнув в знак згоди. Рудий навіть не уявляє, яку послугу мені сьогодні зробив. Та випробовувати своє щастя не збираюся, є нагода, то користуюся.
Швидко прощаємось із новими знайомими та рушаємо на вихід. Є нагода провести час разом, хоча й в тісному салоні авто.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тільки ми, Ліка Радош», після закриття браузера.
