Читати книгу - "Наркономіка. Як працює економіка картелів"

рідного штату банди Тамауліпас і літеру Z) знаходили в пов’язаних із «Сетас» криївках у Мексиці та Центральній Америці. Усе це спорядження від бронежилетів до зброї, боєприпасів, транспортних засобів тощо дешевше і легше купувати гуртом, що і є ще одним бонусом від придбання франшизи. Як McDonald’s може замовляти собі печі, фритюрниці, касові апарати, столи і стільці тисячами штук, так і «Лос-Сетас» здатні купувати або красти у великих кількостях усе необхідне спорядження для франчайзі, яким інакше довелося б купувати гірше, саморобне обладнання.

Спекотного дня в місті на півночі Мексики, у ресторані біля сучасного торговельного центру, я мав зустрітися з чоловіком, який був колись франчайзі у сіналоанського картелю. Франчайзі – назвімо його Мігель – тепер за 50 років; він невисокий жилавий горянин, має насуплений погляд людини, яка ціле життя мружилася від сонця. Мігель небагатослівний, обачно накидає оком на публіку в ресторані, доки ми балакаємо, споживаючи ланч за столом на вулиці. Він сіналоанець, замолоду став «асоційованим членом» місцевого картелю. Мігель із професійною гордістю підкреслив, що не працював безпосередньо на картель, а був ліцензіатом головної організації. Вони здавна так працюють, і тому часто їх називають не картелем, а сіналоанською федерацією. Мігель уставав серед ночі, йшов у гори, щоб забрати партію марихуани в тамтешніх фермерів і доставити її до Куліакана, столиці штату. Потім готував її до контрабанди через кордон: стискав гідравлічним пресом у маленькі пакети, загорнуті у поліетиленову плівку та опускав у віск, щоб замаскувати різкий запах наркотику.

Франшиза давала Мігелеві і його товаришам-контрабандистам свободу робити власні справи, працювати зі своїми фермерами, визначати власні ціни та обсяги, діяти на власний розсуд. Схожа схема працює наразі на півдні Мексики в штаті Ґерреро, де вирощування й переробку опіумного маку для виробництва героїну передали незалежним підприємцям, які мають із картелями франшизи на невеликі ділянки. Нещодавно між цими групами нібито спалахнули усобиці; Мігель пояснює, що почалися зміни, бо в його часи рідко траплялися сутички з контрабандистами-конкурентами.

– Завжди існувала небезпека потрапити до рук поліції або армії, – каже він (саме це з ним і сталося, і терміну ув’язнення вистачило, щоб він після звільнення вийшов із гри). – Але в Сіналоа в нас не було проблем з іншими картелями. Простіше було з ними співпрацювати, ніж убивати. – Мігель посовав їжу в тарілці. – Нині вони цього не розуміють.

Від тих часів, коли Мігель займався марихуаною в Сьєрра-Мадре, франчайзинговий бум привів до реструктуризації галузі. Колись організації наркоторгівців просто прагнули контролювати постачання, доправляючи наркотики з пункту А до пункту Б найкращим маршрутом. У «Лос-Сетас» інша модель: вони контролюють не маршрути, а радше терени. Укладаючи франшизу про конкретні обшири – містечко або й цілий штат, – вони розраховують, що їхні місцеві представники контролюватимуть тамтешній кримінал, частину здобичі віддаючи центральному проводу «Сетас». Осередки «Сетас» у рамках контролю теренів займаються не лише перевезенням наркотиків, але й багатьма іншими видами кримінального підприємництва, використовуючи ті самі місцеві зв’язки. Серед дуже прибуткових галузей – здирництво і викрадення. Зростає прибутковість місцевої наркоторгівлі. Цікавим побічним ефектом є те, що картелі почали активно брати на роботу таксистів. Таксі як мобільний приватний транспорт може зупинятися будь-де і везти будь-кого, тому вони стали ідеальним засобом для перевезення наркотиків і вчинення викрадень. Контроль міських таксі став ласим шматком для банд, а таксистам тепер часто погрожують. «Можете тікати, але вам не сховатися: ми прийдемо по вас і ваші родини», – читаємо в листівці, наклеєній у чоловічому туалеті спілки таксистів на Плая дель Кармен; її явно написали сіналоанські гангстери для водіїв, на яких картель накинув оком.

На північному сході Мексики франшизи «Сетас» укладаються для поширення віскі бренда «Z», яке картель накидає для продажу місцевим барам. Вони також захопили ринок піратських DVD, позначаючи диски наліпкою «Z». Мексиканський професор зі школи менеджменту при Єльському університеті Родріго Каналес вважає, що причина такої диверсифікації «Лос-Сетас» у тому, що в них немає надійних зв’язків у міжнародному наркобізнесі. Банда була «заснована на зраді», як він зауважує: вона зрадила свого колишнього працедавця – картель «Затока». У результаті цього «Сетас» втратили доступ до американських ринків, і їм довелося покладатися на інші джерела доходу69.

Останнім часом найжорстокіше насильство в Мексиці чинилося в Ґерреро. Бідний штат безладно галузиться від закуреного центру країни до буйноцвіття Тихоокеанського узбережжя, і влада на цій простій, але не найгіршій землі виявилася дуже слабкою. Guerrero означає «воїн», і на прапорі штату зображений воїн доколумбової доби в шкурі ягуара з булавою. Віднедавна в штату з’явилася репутація брутального. За останнє десятиріччя рівень злочинності потроївся70, а з Акапулько щезли туристи, бо на пляжі можна, бува, зустріти відтяті людські голови. Офіційні дані про вбивства не відображають реального розміру насильства, адже банди зазвичай ховають тіла. У 2015 році поліцію повідомили про сморід, що плине із закритого крематорію: усередині знайшли 61 гнилий труп. Один із найбільш обговорюваних епізодів насильства в Ґерреро стався 2014 року в місті Іґуала, де зникли безвісти 43 викладачі-стажери; злочин досі не розкрито, і навряд чи колись його розкриють.

Поринення штату в хаос є прикладом того, що трапляється, коли порушуються кримінальні франшизи. У світі звичайного бізнесу найпоширенішою причиною скарг є переконаність франчайзі в тому, що їм слід боротися з іншими франчайзі того самого франчайзера за сфери контролю. Здебільшого, якщо конкурент відкриває крамницю поруч, його можна подолати, запропонувавши кращу якість і нижчу ціну. Проте у випадку франчайзингу це неможливо. Якщо McDonald’s у якомусь районі – єдиний представник галузі, а франчайзер оголошує про створення ще двох франшиз тут же, то перший заклад втратить частину зиску на користь двох інших, бо не зможе конкурувати з ними через єдину ціну франчайзера на всі його продукти.

Територія і близькість інших галузей того самого бренда – це ключове питання успіху або поразки для франчайзі. А для франчайзера це не має великої ваги. Материнський бренд заробляє гроші як відсоток із продажу, а не з прибутку. Відкриття нових підрозділів завжди веде до зростання сумарних продажів, навіть якщо новий магазин канібалізує частину обігу наявних точок продажу. Тому інтереси франчайзера й франчайзі не дуже збігаються, а проблема території породжує конфлікт. Місцеві менеджери часто позивалися зі своїми босами через «вторгнення» нових франчайзі. Burger King, McDonald’s, мережу готелів Sheraton і America’s Favorite Chicken Company (яка володіє Popeyes) та ін. – усіх їх франчайзі позивали до суду, бо були невдоволені відкриттям нових точок поблизу контрольованих ними дільниць