Читати книгу - "Більше позитиву, Аліна Шапошник (Аліса Кін)"

- Була б я не так зайнята собою, то розповіла б про Діану, - зітхнула Настя.

- Все добре, - я почала шукати вазу. Коли знайшла, наповнила її водою, поставила букет із квітами та віднесла все це до своєї кімнати, - Зараз повернуся, не говоріть без мене, хочу знати всі подробиці.

Я швидко повернулася і присіла біля Гліба на диван, мене мучили питання з приводу Дениса.

- А чого на вас немає обличчя? – Настя здивовано дивилася на нас із Глібом із крісла навпроти.

- Денис у місті, - Гліб зібрався з думками і сказав.

- Не може бути! - Настя змінилася в обличчі і в її очах проглядався переляк.

- Він знає, де ти живеш, - Гліб глянув на мене з докором.

- Так, тут я одна нічого не розумію? - Маша не витримала дивного діалогу.

- Я теж не в курсі того, що відбувається, - обурено схрестила руки дивилася почергово то на Гліба, то на Настю.

Ситуація починала нагадувати трилер. Чого Настя так відреагувала на Дениса? Він мені здався приємним, що викликав лише позитивні емоції. Невже я так погано розуміюся у людях? Забагато подій за останні кілька годин. Хотілося прояснень усіх цих таємниць та недомовленостей.

- Гліб, їм треба все розповісти, – рішуче промовила Настя.

- Добре, - він схвально кивнув.