Читати книгу - "Трясця твоїй ящірці!, Тетяна Гуркало"

— І скільки на це часу потрібно?

— По різному. Іноді декілька місяців, іноді років. Мій молодший брат унікум, йому всього три дні знадобилося. І зараз він уже сильніший за батька і мене разом узятих.

— Чудово, — сказала Оксана. — Значить народжуються тільки хлопчики…

— Чому тільки хлопчики?

— Драконів-жінок не буває. Мені Маржа говорила.

— А дочки у драконів бувають, — посміхнувся Микаль. — У мене дві сестри.

— Ов. Ой, точно, у того, з гаремом, дочки ж були. І що з ними не так?

— Все з ними так. Просто маги сильні. Є теорія, що у людей взагалі магія з’явилася завдяки дочкам драконів. І тому жінок-магів більше, ніж чоловіків.

— Зрозуміло, — видихнула Оксана і подивилася на дракона. — І що тепер робити?

— Поняття не маю. Але можу активувати амулет і замкнути двері.

— Амулет? — здивувалася Оксана новій темі, а потім згадала, що за амулет і відчула, що червоніє. Від злості, а не через картинки, котрі в голову полізли. Тут серйозна розмова, а він… чоловіки! — Ах, амулет, — сказала настільки ласкаво, що Микаль відсунувся. — І взагалі, там Кора порцеляну вибирає десь. І мені подумати треба!

— Довго? — спитав Микаль, миттєво зображуючи самого нещасного кота у всіх існуючих світах.

— А скільки треба! — припечатала дівчина, рішуче зістрибнула з дивана і пішла до дверей.

І не повернулася ні разу. Бо спиною відчувала, що кіт майже миттєво перетворився в задоволеного і готового гратися з упійманою мишкою, раз їй так хочеться.

Нікуди вона насправді від нього вже не подінеться, не зважаючи на те, що більш проблемного красеня придумати неможливо. Ну, не хочеться їй діватися і все тут.

— Треба з його матінкою поговорити, — бурмотіла на ходу дівчина. — Вона знає як цих… драконів приборкувати. І як випадково не перетворити їх на казна що мабуть теж. І як я могла в ось це вляпатись? Всього лише імбирно-медового квасу хотілося. От нещастячко, га. Зеленооке.