Читати книгу - "Мишка, Зимова Анета"

-Дівчата, йдіть за мною- звертається до нас Назар, і ми рушили за ним. Він вів нас до якогось маленького будиночку. 

Як тільки но Назар відчинив двері, одразу я відчула тепло. Спочатку зайшла Соня, потім я, за нами - Назар. 

-Привіт. Як ти? - одразу говорить Назар, а я ще й не побачила Мельника. Я повернула голову, і побачила втомлені очі. 

-  Привіт. Все нормально. А ви як? - питає у всіх, а дивиться досі на мене. Я не витримала та все ж опустила погляд. 

-Та теж нормально - відповіла подруга 

-Будете каву або чай? - запитує 

-Я не буду - відповіла я 

-І ми - сказали ті двоє. 

В будиночку є кімната, де є місце для маленької кухні. Також стоять три пуфіки і маленький столик. Стіни в грамотах, а на полицях стояли кубки. 

-Ви с… 

-Не встиг договорити Мельник, як хтось увійшов у будинок. Я обернулась, йшов якийсь чоловік років тридцяти п'яти. 

-Привіт всім - вітається з усіма- Даня, він вже приїхав. Будь ласка, обережно! Не ризикуй! Ти ж знаєш він - профі і сьогодні буде особливо жорстоким. 

-Так. Скоро буду. - говорить холодно. 

Після почутого мені стало неспокійно. А якщо щось трапиться? Його суперник.. . 

У мене почало випригувати серце від тривоги, і руки тремтіти. 

-Ми пішли тоді. Будемо біля машини- каже Назар- Ася йдеш? - запитує в мене, коли побачив, що я застигла і нікуи не йду. 

-Ви йдіть я підійду - говорю їм. Вони нічого не сказавши покинули будиночок. Я підійшла ближче до Дані та підняла на нього погляд. 

-Дань..- починаю невпевнено - Може не варто? Будь ласочка.. - говорю, а на очах вже збігаються сльози - А якщо щось… 

-Мишка - бере мої руки в свої - Все буде добре - впевнено говорить, і ніжно дивиться мені в очі. -Чуєш? Тільки не плач - тихо говорить і пригортає до себе, як же мені його обіймів не вистачає.

-Чую. Обіцяй мені, що все буде добре - прошу його обіймаючи у відповідь 

-Обіцяю! - погляжуючи по спині запевняє. 

Ми постояли так декілька хвилин 

-Даня, де тебе чорти носять? - обурено говорить чоловік, який зайшов. 

-Йду! - говорить йому - Мишка, вже час. Все буде добре! - я кивнула та відсторонилася від нього.  - Пішли, нам все одно в одну сторону. - одну мою руку він так і не відпустив. 

Коли ми дійшли до місця він ще раз заглянув мені в очі. Легко стис мені руку, в знак, що все буде добре, відпустив мою руку і пішов до свого авто. Я стала поруч біля Назара і Соні. Люди почали збиратися біля дороги. Тут була майже вся гімназія, і багато людей, які вже і старші. 

-Все добре? - питає подруга у мене

-Так - відповідаю, вивчаючи територію.

Траса була овальної форми. Але вузькою. Ще й темно, хоч і є ліхтарі, але це не день і все ж видно погано. 

Хлопці посідали в свої автомобілі, і перед їхніми авто, посередині стала дівчина, яка тримала прапорці в руках. 

-Зараз будуть починатися перегони - чується з якихось колон чоловічий голос -Один. Два. - я стисла руки в кулаки. Серце знову почало випригувати… - І три! - в цей момент дівчина махнула прапорцями і автомобілі рушили. -Ого! Сьогодні швидкість на максимумі! Ну звісно, у нас же найекстремальніші учасники. І Вул поки їде вперед. Даня суниться ще ближче до нього, але той не підпускає. Різкий поворот і Даня попереду! Поки все не змінюється - каже голос тягнучи.- Вул наздоганяє і тепер вони їдуть однаково. Чи вдасться Дані знову перемогти Вула? І вони вже на фінішній прямій, та їдуть останній другий круг. - який другий круг? Я зараз в лікарні опинюся. Мене вже трясе. - Даня знову виходить вперед. Вул його підрізає, і той різко йде страсти! - ні. Хоч би все добре. Може він так спеціально зупинився?-Вул їде ще швидше. Даня повертається на дорогу, і намагається його наздогнати. До фінішу ще не багато! Що ж буде? Даня тисне на газ і вже вирівнюється з Вузлом! Чесно, це вперше коли бачу, щоб хтось на такій відстані наздоганяв. Декілька метрів до фінішу… І першим перетинає фінішну пряму - каже тягнучи - Даня. - на душі трохи стало легше, тоді, коли зупинилися авто. 

Як тільки но Мельник зачинив дверцята свого автомобіля, я одразу кинулася до нього. Встала та обвела руками його талію, а голову поклала на груди. 

-Бачиш, все добре. Як і обіцяв - говорить спокійно і обіймає мене у відповідь.

-Ти ще..- не встигаю договорити, як бачу рану на його лобі, вижче лівою брови - А це ще що? - кажу розглядаючи рану

-Де? - тягне руку до лоба, а я його різко зупиняю

- Не чипай! Інфекцію ж занесеш. Ти вже вільний? - питаю 

-Так. - відповіда

-Пішли-він не сперичаюсь взяв мою руку, сплів пальці та ми рушили. Та тільки зараз побачила, скільки пар очей дивляться на нас. 

-Красава. - каже хтось йому, поки йдемо

-Це був - вогонь - також хлопці якісь кажуть. Даня у відповідь лише кивав.