Читати книгу - "Чому Захід панує - натепер"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Одомашнювання в Китаї та Новому Світі відбувалося, безперечно, незалежно від подій на Горбистих Схилах, але щодо долини Інду в Пакистані ситуація менш прозора. В Мерґарі одомашнені ячмінь, пшениця, вівці та кози з'являються близько 7000 років до н. е. раптово — так раптово, що, на думку багатьох археологів, їх принесли мігранти з Горбистих Схилів. Особливо промовиста присутність пшениці, бо ніде поблизу Мерґару не знайдено місцевої дикої пшениці, що могла б еволюціювати до одомашненої. Ботаніки не дуже ретельно дослідили цей регіон (навіть у пакистанської армії не вистачило терпіння порпатися в цих диких незайманих землях), тому ще можливі сюрпризи. І хоча наявні знахідки свідчать на користь того, що землеробство в долині Інду є паростком Горбистих Схилів, треба зазначити, що воно швидко пішло власним шляхом: місцевих зебу одомашнено близько 5500 років до н. е., а складне письменне урбаністичне суспільство постало близько 2500 років до н. е.
Близько 7000 років до н. е. схід пустелі Сахара був вологіший, ніж тепер. Потужні мусонні дощі щоліта наповнювали озера, але жити там все одно було важко. В цьому місці винахідливість явно завдячує суворості клімату. Біда на вигадку хитра: дика рогата худоба не могла вижити самотужки, але збирачі могли якось животіти, переганяючи тварин від озера до озера. Між 7000 та 5000 роками до н. е. збирачі перетворилися на пастухів, а їхня дика худоба зеволюціювала до більших за розміром свійських форм.
Близько 5000 років до н. е. землеробство постало також у двох гірських зонах: у Перу, де паслися лама та альпака, а насіння квіноа мутувало, чекаючи збирача врожаю, і в Новій Гвінеї. Новогвінейські знахідки суперечливі так само, як у долині Інду, але натепер видається з'ясованим, що близько 5000 років до н. е. горці випалювали ліси, осушували болота й одомашнювали банани та таро.
Ці регіони мають дуже різну історію, але, подібно до Горбистих Схилів, кожен з них дав початок окремій економічній, суспільній та культурній традиції, що проіснувала до наших днів. Тепер нарешті можна відповісти на запитання, що не давало нам спокою від першого розділу, — як означити поняття Заходу. Ми бачили, як історик Норман Дейвіс критикував так звану "еластичну географію" означень Заходу, "що їх побудовано заради просування інтересів їхніх авторів". Дейвіс вихлюпнув разом із водою дитинча й взагалі відмовився говорити про Захід. Завдяки часовій глибині, що дає археологія, ми тепер можемо зробити ліпше.
Всі великі цивілізації сучасного світу походять від первісних джерел одомашнювання, що постали наприкінці льодовикового періоду. Немає потреби дозволяти інтелектуальним сваркам, що їх описує Дейвіс, позбавити нас Заходу як аналітичної категорії. Це просто географічний термін на позначення суспільств, що походять від найзахіднішого євразійського осередку одомашнювання, Горбистих Схилів. Немає сенсу говорити про "Захід" як окремий регіон раніше за 11 000 роки до н. е., коли завдяки культивуванню рослин Горбисті Схили перетворилися на регіон, відмінний від інших. Важливим аналітичним інструментом це поняття стає лише після 8000 років до н. е., коли постали й інші землеробські осередки. Близько 4500 років до н. е. Захід поширився на більшість Європи, а протягом останніх п'ятисот років колоністи принесли його до Америк, антиподів та Сибіру. Отже, природно, "Схід" означає просто суспільства, що походять від найсхіднішого осередку одомашнювання, що почав розвиватися в Китаї близько 7500 років до н. е. Можна говорити також про порівнянні традиції Нового Світу, південної Азії, Нової Гвінеї та Африки. Питання чому Захід панує насправді означає, чому на планеті досягли домінування суспільства, що походять з землеробського осередку на Горбистих Схилах, а не ті, що походять з осередків у Китаї, Мексиці, долині Інду, східній Сахарі, Перу чи Новій Гвінеї.
Одне пояснення в термінах тривалої зафіксованости вигулькує на поверхню негайно: люди з Горбистих Схилів, перші західняки, розвинули землеробство на кілька тисяч років раніше за всіх інших, бо були найтямущіші. Свою тямущість разом із генами та мовами вони поширили Європою, а європейці понесли її далі, коли колонізували земну кулю після 1500 років н. е., і саме тому Захід і панує.
Ця теорія, так само як расистські теорії, згадані в першому розділі, майже безперечно неправильна. Підстави такого висновку потужно виклав еволюційник і географ Джаред Даймонд у класичній книжці Зброя, мікроби і харч. За спостереженням Даймонда, природа несправедлива. Землеробство постало на Горбистих Схилах на тисячі років раніше, ніж будь-де в світі, не тому, що там мешкали якісь винятково тямущі люди, а тому, що географія створила їм умови, сприятливі для раннього старту.
Нині в світі відомо 200 000 різновидів рослин, пише Даймонд, але лише кілька тисяч із них їстівні, й лише кількасот мають потенціял до одомашнювання. Понад половину споживаних калорій дають злаки, насамперед пшениця, кукурудза, рис, ячмінь та сорго. Дикі рослини, що з них ці злаки зеволюціювали, розподілені по земній кулі нерівномірно. В південно-західній Азії й басейні Середземного моря ростуть в дикій формі тридцять дві з п'ятдесяти шести рослин з найбільшими та найпоживнішими насінинами. Східна Азія має шість диких видів; центральна Америка — п'ять; Африка на південь від Сахари — чотири; Північна Америка — також чотири; Австралія та Південна Америка — по два; західна Європа — один. Якщо люди (у великих групах) однакові по всім світі й якщо збирачі в усьому світі були приблизно однаково ледащі, жадібні та лякливі, існувала величезна ймовірність, що саме на Горбистих Схилах люди мали одомашнити рослини й тварин раніше за всіх, бо саме там були найпридатніші матеріяли.
Горбисті Схили мали
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чому Захід панує - натепер», після закриття браузера.