Читати книгу - "Фіктивний шлюб , Анастасія Kовальська , Аріна Вільде"

Та й хто я для неї? Чергова історія на годину в її шоу. Вона знала, що більше я їй не потрібна, як і вона мені, по суті, теж.

Як ні в чому не бувало, мене відвозять назад у торговий центр. Я мовчки залишаю салон, дістаю з сумочки свої ключі і пересідаю в подаровану чоловіком машину. Таку саму, як у його коханки.

Прямую додому, хоч мені й хочеться полетіти на край світу. Мені так страшно ще в житті не було. Мене починає нудити від емоцій, що нахлинули, і всього, що сталося сьогодні.

Не знаю, звідки в мені стільки сміливості. Я по суті поховала своє минуле життя, довірившись незнайомим людям.

На екрані спливає номер чоловіка. Я вагаюся. Брати чи ні? А раптом він уже все знає?

Приймаю виклик гучним зв'язком. З динаміків у салоні лунає роздратований голос Захара:

— Юлю, ти де?

— Додому їду, — вимовляю як ні в чому не бувало. Аплодую своєму зовнішньому спокою.

— Чому мені телефонують хлопці і кажуть, що ти втекла?

Я фиркаю. Мені раптом стає весело.

— Я не винна, що твої хлопці замість роботи пішли каву пити. Я додивилася фільм і поїхала додому. І взагалі, мене шалено дратує, що вони всюди за мною тягаються. Я що якась важлива персона, яка потребує захисту?

— Ти моя дружина, — звучить так, наче це мало все пояснити.

— Мене навіть в обличчя ніхто не знає. У будь-якому разі, скажи своїм хлопцям, щоб розслабилися і їхали по домівках. Я вже майже приїхала.

— Юлю, чому я маю хвилюватися за те, що з тобою? Ти не маленька дитина. Не роби так більше.

— Так, звісно... Чорт, — я різко даю по гальмах. Зупиняюся на узбіччі й відчиняю дверцята.

— Юля? Що таке? З тобою все гаразд? — фоном звучить голос із машини, поки мене вивертає просто на рівно підстрижений газон узбіччя дороги.

Здається, я занадто перехвилювалася.

— Юля? Ти чуєш мене? — у голосі Захара звучить тривога?

— Усе гаразд, мене просто знудило. Друга пачка попкорну була зайвою, — хриплю, дістаючи серветки з сумочки.

— Може, сімейному лікарю зателефонувати?

— Не потрібно. Зі мною все гаразд. Бувай, — скидаю виклик і відкидаюся на спинку сидіння.