Читати книгу - "Королівська кров, Ана-Марія Еріш"

- Як і мене, Саймоне. Як і мене. Ми з тобою розділимо їх ненависть. - він нічого не зрозумів, тому я пояснила. - До сьогоднішнього дня вони не знали про мою силу. А тепер... Тепер все змінилося. І я навіть не уявляю, як вони відреагують. Так що, ходімо, приймемо це разом.                                       

Я встала та протягнула йому руку. Цей момент чомусь здавався мені настільки важливим. Я розуміла, що він досить самотній. Крім Роуена та Зака навряд чи хтось ще є в Саймона. А він досить не поганий. Тому я не проти була б продовжувати наше спілкування. А от що думає він? Проте руку все ж хлопець прийняв...