Читати книгу - "Юрiй Луценко. Польовий командир"

Проте Юрій Луценко став чи не єдиним «помаранчевим» міністром, чия діяльність сприймалася народом як вистава театру одного актора. Навіть якщо керівник МВС цього не хотів, більше того – коли його дії носили надзвичайно серйозний характер. Що зайвий раз підтверджує: міліцію польовий командир і улюбленець Майдану підганяв під свій власний стиль життя та особисту манеру поведінки.

Мінявся не він. Мінялася – поволі, зі скрипом – сама міліція. І, як наслідок, ставлення до неї людей.

«Якби сина Ющенка заарештували на 15 діб, це було б незаконно»

Можливо, я помиляюсь, але мені здається: історія з сином Президента України Андрієм Ющенком та багатосерійний скандал довкола неї були чи не першим серйозним випробуванням не лише для нової влади, не лише для Віктора Ющенка як батька, а й для Юрія Луценка як міністра внутрішніх справ. Бо керівникові МВС довелося в звичній для нього манері публічно втручатися в справу, яка не вирішується навіть на рівні заступника міністра.

Але громадськість і журналістів тут справді можна зрозуміти: народ, фігурально висловлюючись, хотів крові. Надто довго не лише перші, а навіть десяті особи нашої держави користувалися неофіційним статусом недоторканності. Причому коріння цієї недоторканності треба шукати щонайменше від 1917 року. Через те журналістська публікація навіть не в широко доступних друкованих ЗМІ, а в Інтернет-виданні «Українська правда», доступ до якого можливий тільки для постійних користувачів Інтернету (а таких навіть у Києві порівняно небагато, не кажучи про менш комп’ютеризовані регіони), викликала величезний резонанс.

Уперше відкрито критикується «хороша» і навіть «наша» влада. Вперше «хороші» журналісти луплять прямою наводкою по «народному президенту». Бо навряд чи комусь треба пояснювати: скандал довкола сина і звинувачення стосовно нього – насамперед випробування для батька та виклик йому. До такого український президент помітно не був готовий.

Не треба тут докладно мусолити цю історію. Варто лише нагадати її основні етапи, аби стало зрозуміло, чому Юрій Луценко вирішив утрутитися в хід подій особисто і тепер вважає цю спробу не надто продуманою та вдалою.

Отже, 19 липня 2005 року «Українська правда» публікує статтю «Андрій Ющенко, син Бога?»,[14] в якій, зокрема, писалося:

«Мешканці вулиці Лютеранської, що поруч з Банковою, переповідають одне одному історії, як син президента щодня приїжджає до одного з будинків і не зовсім гарно поводиться. Розганяється до 100 кілометрів на цій майже пішохідній вулиці, стає на зустрічну смугу руху, блокуючи іншим машинам простір. Але головний інтерес мають привертати автомобілі, якими користується син вождя революції. Належить це транспортне диво («Мерседес-CLS 500». – Авт.) дівчині Андрія Ющенка Ганні Павлович, яка мешкає в будинку по Лютеранській, 24. Порулити президентському сину вона може дозволяти тільки у своїй присутності – бо права на керування цим авто самовільно він не має. Почуття чоловічої переваги та соціального статусу змусило 19-річного сина президента оновити свій автопарк. І от протягом останніх кількох днів Андрій Ющенко їздить на «BMW М6». Вся ця історія, звичайно, є втручанням у особисте життя сина президента нахабних журналістів. Просто нам здалося, що попри це є право громадян знати, на чому їздить студент третього курсу Інституту міжнародних відносин Андрій Вікторович Ющенко, 1986 року народження. Крім того, є питання, чому син президента їздить на машині з чеськими номерами. Слід визнати, що ми не змогли дізнатися, коли авто перетнуло кордон України, чи буде зареєстроване тут і скільки за нього треба заплатити митних зборів».

У статті говорилося ще багато чого, зокрема – про надто коштовні мобільні телефони, якими користується дев’ятнадцятирічний студент, надто дороге шампанське, яке він полюбляє, надто дорогий годинник, який носить на руці, і парубків з надто одіозним минулим, котрі його охороняють. Але за кожним із таких фактів порушення закону немає. Тому преса зосередилася на морально-етичному боці такого явища, як новітнє українське панство та мажорство. І Вікторові Ющенку на знаменитій уже прес-конференції 24 липня довелося відбиватися від питань, суть яких у тому, що президент – не дуже хороший батько, позаяк дозволяє своєму синові від першого шлюбу шикувати на людях неадекватними його статусу студента предметами розкоші. Говорив він емоційно, назвав автора статті «найнятим кілером», вжив зворот «морда журналіста», а загалом закликав:

«У мене ніколи не було проблем із законом. Я добре знаю, що ти повинен передати своєму синові не подушку, не готову кар’єру, а почуття, що тільки ти повинен робити сам собі свою кар’єру. Хто знає мого сина – той підтвердить, що цей хлопець гарно вихований, моральний, духовний, глибоко віруючий. Тому я прошу – не калічте молоду душу, він став на праведну дорогу. Давайте мати на увазі, що Андрій – це такий же громадянин, як і ви. Він хоче мати приватне життя. Розкрийте ви своє приватне життя. Він не є публічним політиком. Друзі, якщо ви хочете бити, – бийте по мені».

Та якщо відкинути емоції й перестати з’ясовувати, звідки в сина президента гроші на такі покупки та витрати або хто і для чого робить йому такі дорогі подарунки, залишається факт незаконного керування машиною і паркування авто в неналежному місці. До речі, саме в ці дні відбувалася так звана ліквідація ДАІ, через те виглядало: порушника закону нема кому притягнути до відповідальності, навіть якби дуже хотілося. А скоєння Андрієм Ющенком ряду адміністративних правопорушень заперечень та сумнівів не викликало. І це – привід публічно висікти сина президента на цілком законних підставах.

Тому прокоментувати цю ситацію з точки зору закону мусив не хто інший, як міністр внутрішніх справ, протеже Президента України, чий син звинувачений тепер у порушенні закону. На ім’я Юрія Луценка було зроблено офіційний журналістський запит і вже 27 липня опубліковано його офіційну відповідь. Оперуючи статтями з різних законів України, він коментує: Андрій не мав права керувати автомобілем «BMW M6», якщо він не власник цієї машини, а фактичного власника поруч із ним немає, і користуватися машиною, не зареєстрованою у МРЕВ ДАІ, так само забороняється. Крім того, оренду автомобілів, зареєстрованих в інших країнах, на території України заборонено – це стосовно заяви Ющенка-молодшого про те, що авто взяте ним напрокат. До всього іншого, не можна їздити на машині без номерних знаків, хоча стоянка автомобіля без номерів не забороняється. Отже, правопорушення таки мали місце.

На запитання, чому до правопорушника не вживалися адміністративні заходи на місці порушення, Луценко відповів: «Враховуючи те, що з 18 липня 2005 року працівники