Читати книгу - "Королівство криги, Анна Мінаєва"

— А ви в це не вірите, ваша величносте?

— Ні! Я навіть придворних віщунів відіслав, коли став королем. Вони шарлатани. 

— Чому? — продовжувала допитувати Айла. — Магія ж існує в нашому світі. То чому ви вірите, що перебачити майбутнє неможливо?

— Справжня магія доступна лише ельфам, моя королево. Те, що інколи люди народжуються з магічним даром, нічого не доводить. Я не вірю у все це. Долю ми створюємо самі. До того ж… ви хоч раз бачили магію на власні очі?

— Ні…

— І я ні, — посміхнувся король. — То може і її не існує більше. Як і ельфів.

Леді Месау опустила погляд, закусив губу. Вона про щось міркувала. Та не квапилася ділитися думками з майбутнім чоловіком. А за мить повернулася до картин, які прикрашали стіни і напрочуд життєрадісним тоном промовила:

— А що ви можете сказати про цю картину, мілорде?

Оуен мить мовчав, а потім посміхнувся і заговорив про митця та його твір. 

Вони обидва удали, що нічого щойно не сталося. І повернулися до того, що обом їм подобалося — до спільного дозвілля.