Читати книгу - "2. Таємниця старого млина, Yana Letta"

І вони рушили до млина.

А поруч, як завжди, тихо і непомітно йшов Бублик.

Кіт уже знав, що вони знайдуть.

На відміну від нічного походу, тепер млин здавався звичайною покинутою будівлею.

Сонце світило яскраво, вітерець хитав високі стебла трави, а двері млина були злегка прочинені, ніби чекали на них.

— Добре, давайте швидко оглянемо все і йдемо звідси, — сказав Максим.

Вони переступили поріг.

На підлозі візерунок усе ще був.

— Він не стерся, — відзначила Соломія, нахиляючись ближче.

— Ну так, вчора ми нічого не чіпали, — сказав Тимко.

Максим оглянувся.

Все здавалося на місці.