Читати книгу - "Людина розумна"

Один із членів керівництва сказав: «Чому ти відкрив рота без мого дозволу?»

І він ударив мене тростиною.

Один із відповідальних за правила сказав: «Чому ти підвівся без мого дозволу?»

І він ударив мене тростиною.

Брамник сказав: «Чому ти виходиш без мого дозволу?»

І він ударив мене тростиною.

Хранитель глечика з пивом сказав: «Чому ти відпив без мого дозволу?»

І він ударив мене тростиною.

Шумерський учитель сказав: «Чому ти говорив аккадійською мовою?»[47]

І він ударив мене тростиною.

Мій учитель сказав: «У тебе поганий почерк!»

І він ударив мене тростиною».[48]

Давні писарі навчалися не просто читати й писати, але й користуватися каталогами, словниками, календарями, формами і табличками. Вони вивчали та опановували техніки каталогізації, пошуку та обробки інформації, дуже відмінні від тих, які використовував людський мозок. У мозку всі дані вільно асоційовані. Коли я йду з дружиною оформляти іпотеку на наш новий будинок, то згадую про перше місце, де ми жили разом, що нагадує мені про наш медовий місяць в Новому Орлеані, що нагадує мені про алігаторів, що нагадує мені про драконів, що нагадує мені про «Кільце Нібелунгів», і раптом, не встигнувши це усвідомити, я починаю мугикати лейтмотив Зігфрида перед спантеличеним банківським клерком. У діловодів, проте, всі речі повинні зберігатись окремо: одна шухляда для іпотечних договорів на будинок, інша – для шлюбних свідоцтв, третя – для податкових звітів, а четверта – для судових позовів. Інакше як там можна щось знайти? Речі, що мають стосунок більш ніж до однієї шухляди, приміром музичні твори Вагнера (до якої б категорії їх віднести: «музика», «театр» чи, може, взагалі якоїсь нової?), жахливо все ускладнюють. Тому люди вічно додають, прибирають та перетрушують свої шухляди.

Щоби така система шухляд нормально функціонувала, люди, які нею оперували, змушені були перепрограмуватись, припинивши мислити як люди та почавши мислити як клерки та бухгалтери. Як відомо всім з давніх часів і понині, клерки та бухгалтери думають не так, як люди. Вони думають як картотечні шафи. Це не їхня провина. Якщо вони не думатимуть таким чином, усі їхні шухляди перемішаються й вони не зможуть надавати послуги, яких вимагає від них уряд, їхня компанія чи організація. У цьому й полягає найважливіший вплив шрифту на історію людства: він поступово змінив спосіб мислення та світогляд людей. Вільні асоціації та цілісні думки поступилися місцем розмежуванню та бюрократії.

Мова цифр

Століттями бюрократичні методи обробки даних віддалялися від природного способу мислення людей, набувши ще більшої важливості. Переламний момент стався десь перед ІХ століттям, коли було винайдено новий частковий шрифт, який дозволяв зберігати та обробляти математичні дані з безпрецедентною ефективністю. Цей частковий шрифт складався з десяти знаків – цифр від 0 до 9. Збиває з пантелику те, що ці знаки відомі як арабські цифри, хоча винайшли їх індуси (ще більше збиває з пантелику те, що сучасні араби використовують набір цифр, вигляд яких дуже відрізняється від західних). Але вся слава дісталась арабам, бо, дізнавшись про цю систему після вторгнення в Індію, вони зрозуміли її корисність, очистили та поширили по всьому Близькому Сходу, а потім і в Європі. Коли пізніше до арабських цифр додалися кілька інших знаків (такі як знаки додавання, віднімання та множення), виникла основа сучасного математичного запису.

Хоча ця система письма залишалася частковим шрифтом, вона стала домінантною мовою в світі. Сьогодні майже всі держави, компанії, організації та інституції – якою б мовою вони не говорили: арабською, гінді, англійською чи норвезькою – використовують математичний шрифт для запису та обробки даних. Кожна частка інформації, яку можна передати математичним шрифтом, зберігається, поширюється та обробляється просто з приголомшливою швидкістю та ефективністю.

Відповідно людина, яка бажає впливати на рішення урядів, організацій та компаній, повинна навчитися говорити цифрами. Експерти роблять усе можливе, щоби передати цифрами навіть такі ідеї, як «бідність», «щастя» та «чесність» («межа бідності», «суб’єктивні рівні добробуту», «кредитний рейтинг»). Цілі галузі знань, таких як фізика та інженерія, майже повністю втратили зв’язок із розмовною людською мовою, а спираються виключно на математичний шрифт.

Порівняно нещодавно математичний шрифт породив революційну систему письма – комп’ютеризований бінарний або двійковий шрифт лише з двох знаків: 0 та 1. Слова, які я зараз набираю на своїй клавіатурі, записуються моїм комп’ютером у вигляді різних комбінацій 0 та 1.

Рівняння для розрахунку прискорення маси i під впливом сили тяжіння, згідно з теорією відносності. Коли більшість непрофесіоналів бачать такі рівняння, вони зазвичай панікують та застигають, неначе олені у світлі фар швидкої автівки. Ця реакція доволі природна і не свідчить про нестачу інтелекту або допитливості. За рідкісними винятками, людський мозок не спроможний осмислити такі поняття, як відносність та квантова механіка. Але фізикам це вдається, бо вони відкладають убік традиційний спосіб мислення та вчаться думати по-новому за допомогою зовнішніх систем обробки даних. Основні частини процесу їх мислення відбуваються не в голові, а в надрах комп’ютерів або на класних дошках

Писемність народилась як слуга людської свідомості, але поступово перетворюється на її господаря. Нашим комп’ютерам важко зрозуміти, як Homo sapiens говорить, відчуває та мріє. Тому ми навчаємо Homo sapiens говорити, відчувати та мріяти мовою цифр, яку можуть зрозуміти комп’ютери.

І це ще не кінець. Галузь штучного інтелекту шукає можливості створити новий вид інтелекту, оснований виключно на двійковому шрифті комп’ютерів. Фантастичні фільми, наприклад «Матриця» та «Термінатор», розповідають про день у недалекому майбутньому, коли двійковий шрифт скидає ярмо людства. Люди намагаються відновити контроль над бунтівним шрифтом, а той відповідає спробою стерти людську расу з лиця землі.

8. В історії немає справедливості

Розуміння історії людства протягом тисячоліть після Сільськогосподарської революції зводиться до одного-єдиного запитання: як люди організувались у мережі масової співпраці, не маючи біологічних інстинктів, необхідних для підтримки таких мереж? Якщо коротко, відповідь полягає в тому, що люди створили уявні порядки та винайшли писемність. Ці два винаходи заповнили порожнечу, залишену нашою біологічною спадщиною.

Проте поява мереж співпраці стала для багатьох доволі сумнівним благословенням. Адже уявні порядки, на яких вони ґрунтувалися,