BooksUkraine.com » Жіночий роман » Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко"

101
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Моя, бо кохаю" автора Оксана Мрійченко. Жанр книги: Жіночий роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 81
Перейти на сторінку:

— То шукайте собі вільних хлопців! — втрутилась Лера. — А мого не чіпайте!

Сніжана невдоволено надула губки, мовчки розвернулася і пішла. Лера знову перемкнула увагу на стіл, продовжуючи розпаковувати пакети з овочами. Непросто бути дівчиною першого красунчика університету. Може варто купити бейсбольну биту, щоб відганяти від Влада дівчат?

— Ммм, Леро! — Влад підійшов до дівчини ззаду, обіймаючи її обома руками. — Це було круто!

— Тебе дратує Ігор? — буркнула Лера. — А мене бісять всі ці красуні! Крутяться навколо тебе наче бджоли біля меду. 

— До дідька Ігоря та красунь, — Влад розвернув дівчину до себе обличчям і посміхнувся. — Я вже поставив наш намет. Переодягнися і підемо купатися.

День вже хилився до вечора, але сонце пекло безжально, тому купатися пішли всі. Сховавшись в наметі, Лера переодягнулася в блакитний купальник і заколола своє волосся на потилиці. Взявши рушник, дівчина покинула намет і побачила Влада, який чекав зовні. Він теж переодягнувся і тепер був лише в коротких шортах. Погляд Лери прилип до бездоганного чоловічого тіла, а щоки спалахнули рум’янцем. Влад підійшов до дівчини і посміхнувся. Його сірі очі неквапливо пройшлися дівочими ніжками, окреслили стегна і трохи затрималися на грудях, прикритих купальником. Лері здавалося, що Влад пестить її поглядом і від цього низ живота почало тягнути хвилюючим теплом. Взявшись за руки, вони пішли до озера.

Половина однокурсників Лери вже плескалася у воді. Залишивши рушник на березі, Влад стиснув руку дівчини у долоні, підійшов до озера та зупинився. Лера повернула голову і помітила Ігоря. Він сидів на березі, потягуючи пиво з металевої банки. Чорні очі Ігоря безцеремонно пройшлися фігурою Лери, а на його обличчі з’явилася дивна посмішка. Дівчині стало незатишно під цим поглядом і вона відвернулася, міцніше стиснувши пальцями руку Влада. Він не помічав Ігоря, бо дивився на Аню та Женю, які купалися неподалік від берега.

— Жень, глибоко? — запитав Влад.

— Ні, тут пологий спуск. Але он там, — Женя вказав рукою на вертикальний схил берега, що височів над водою праворуч від пляжу. — Одразу з головою.

Влад кивнув і повів Леру у воду. Тіло повільно огорталося приємною прохолодою, якої так не вистачало всі ці дні. Опинившись за кілька метрів від берега, Влад обійняв Леру обома руками та по самі плечі занурився у воду разом з нею. Дівчина посміхнулася, огорнувши руками його шию. Міцне тіло Влада здавалося гарячим навіть у воді. Продовжуючи обіймати Леру, він зустрів її погляд, нахилився вперед і накрив губи дівчини поцілунком. Лера тихо зітхнула, сміливо відповідаючи на цей вияв почуттів. Долоні Влада ніжно пройшлися по її оголеній спині під водою, опустилися на прикриті купальником сідниці та знову рушили вгору, розповсюджуючи шкірою гарячі іскри бажання.

— Ох, Леро! — прошепотів Влад, повільно відсторонившись від її губ. — І як мені спати з тобою в одному наметі дві ночі?

— Я можу піти до Інни та Валі. У них намет на трьох і одне місце вільне.

— Оце вже ні! — Влад став серйозним і поглянув на Ігоря, який сидів на березі. — Доки це одоробло тут, я з тебе очей не спущу. Ще й за алкоголь взявся!

— Не чіпай його, — тихо попросила Лера. — Давай просто відпочивати.

Після купання молодь вийшла на берег. Шашлики планували на вечір, коли трохи спаде спека. Решту дня всі засмагали на сонечку, грали у волейбол та купалися. Лера з Владом теж приєдналися до спільних розваг. Ігор кудись подівся і згодом дівчина перестала про нього думати.

Коли сонце сховалося за верхівками сосен, хлопці розклали на березі мангали і взялися за шашлики. Окремо розпалили багаття, до якого ще вдень притягнули кілька знайдених неподалік колод, щоб було зручніше сидіти. Тихий вечір неквапливо огортав озеро тонкою вуаллю сутінків. У машині Влада була потужна стереосистема і дівчата випросили музику, влаштувавши танці біля вогню. Після маленького стаканчика білого вина Лера піддалася на вмовляння Ані та теж трохи потанцювала разом з одногрупницями. Влад смажив шашлики неподалік. Лера постійно відчувала на собі його погляд і почувалася абсолютно щасливою. Ігор теж прийшов до багаття, але сів трохи далі від всіх. Замість банки пива в його руках з’явилася пляшка з віскі.

Вечеряти сіли біля вогню. Дівчатам налили ще вина, а хлопці витягнули пиво та коньяк. Лера помітила, що Влад відмовився від алкоголю. Шашлик вийшов дуже смачним. Після вечері Дмитро приніс гітару і вся компанія почала співати пісні. Сховавшись в обіймах Влада, Лера зачаровано дивилася на іскри багаття, які злітали вгору та розчинялися в нічній темряві. Вечір здавався неймовірним. Ближче до опівночі втомлена молодь почала позіхати, тому вирішили йти спати. Залишивши Леру з Анею, Влад ненадовго відійшов. Почувши позаду кроки, дівчина озирнулася і побачила Ігоря. Він помітно хитався.

— І де ж твій Влад? — язик у Ігоря заплітався так само сильно як і ноги. — До своїх дівок побіг? В сусідній табір? Там кожна з ним... 

— Ігорю, вали звідси! — суворо перебила його Аня.

— Скоро набриднеш, — Ігор похитуючись рушив до свого намету. — Дурепа!

— Леро, не слухай його, — Аня поглянула на подругу. — Ходімо краще спати.

Опинившись у своєму наметі, Лера лягла на спальний мішок. Слова Ігоря не йшли з голови, залишаючи неприємний післясмак. Зовні почулися кроки.

1 ... 37 38 39 ... 81
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко"