Читати книгу - "В моїх думках , Ясміна Лав"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Спускаюся у вітальню і бачу на широкому дивані Ярослава.
Якого біса він все ще тут?
Роблю глибокий вдих і проходжу в кімнату.
— Отже, вона мене кинула заради тебе, — спокійно вимовляє брат.
— Про що ти?
Йду до бару, наливаю витриманий коньяк у склянку і сідаю навпроти хлопця.
— Саша. Сьогодні вона сказала, що між нами все скінчено. Тому що кохає іншого.
Всередині розливається тепло. Вона закохана у мене. І розійшлася з Ярославом.
Та тепер ще сильніше росте злість на брата.
— Якщо ви розійшлися, то як ти її сюди привіз?
Він тільки усміхається.
— Не підходь до неї, — кажу з усією серйозністю.
Бачу, як погляд Ярослава змінюється. Сердиться, злиться. Звісно, він же програв парі.
— Ролекс я тобі забезпечу.
Спочатку думав вибити з голови цього довбня всі мізки. Потім розповісти батькові про його вибрики і нехай сам з ним розбирається. І я знаю точно: після такого він йому кисень перекриє. Але зараз...
Я хочу, щоб ця історія закінчилася.
Щоб Саша могла спокійно відвідувати універ. Брат вивчився. А я зміг без перешкод бачити свою Принцесу.
— Ти зараз серйозно? — підбирається хлопець.
— Але ти пообіцяєш не чіпати Сашу. І в універі не повинно бути жодних чуток. Розійшлися і забули.
— Я згоден.
Хлопець мало не підстрибує і простягає мені руку.
“Геть хлопчисько ще”, — хитаю головою.
— А зараз геть звідси. Таксі викличу, — шиплю у бік брата.
— Солодких вам снів, — шкіриться цей ідіот і, одягнувши куртку, йде до дверей.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В моїх думках , Ясміна Лав», після закриття браузера.