Читати книгу - "Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова"

— І букет подай, будь ласка, — прохає Мілана.

Тяжко видихаю, кидаючи погляд на білі троянди, скрючені дружньо до купи. Тягнусь до них рукою і думу гадаю. Скільки ж і таких подібних флористичних дивовиж я мріяла спіймати будучи малою! Та ніколи не щастило. І з цим не поталанить. Можу побитись об заклад.

— Приїхали, — інформує зненацька Аліна і хоче щось ще сказати, але через писк розхвильованої нареченої нічого не чути.

— Сестрички! Я сьогодні заміж вийду! У-у! — притягує мене за плечі зірка сьогоднішнього дня й тягнеться до нашої третьої.

— Тьоть Ліда, а ваша Міланка тут душить длушку! — верещить й собі мала шестирічна Міланчина племінниця, донька її зведеного брата і потенційний ловець букетів, до матері дівки на видані, яка саме готується зустрічати гостей з хлібом та сіллю.

Ми сміємось, проте нервувати Міланка не припиняє. Крім того мандраж від неї кочує до мене. Ну це ж логічно! Мої думки тепер про те, що зараз через поріг одноповерхового будинку в передмісті переступить не тільки наречений, але й свідок. Високий такий. Чорнявий. На гітарі ще вміє грати...

— Ганнуся, зачини дівчат в кімнаті, а сама до мене йди сюди, — гукає тьотя Ліда з коридору шестирічку.

— Мамо, тільки без всілляких викупів, прошу тебе! Ми ж домовились, — ниє мені під вухо вередлива панянка у білому й викликає сміх.

— В ресторані будеш свої правила встановлювати та чоловіком командувати! А в моїй хаті ще діють мої правила!

Тримаючись за животи, ми з Аліною всаджаємо нервуючу на ліжко. Аліна встигає зробити ще й декілька фото в цей момент. Для мене ж, із першим човганням об поріг чиїхсь чобіт — кругозір застелає туманом. У вухах дзвенить, серце калатає — хвилююча мить наступає.

Не зважаючи на жартівливі погрози, мама Мілани не тримала свиту нареченого довго на порозі. Вже скоро люблячі серця майбутнього подружжя воз'єдналися. Все це спритно закарбувала у фотознімках Аліна. Мені ж було не до цього.

Як тільки-но він зайшов до кімнати — я ніби зменшилась у розмірах. Його очі сфокусувалися на моїх й посміхнулися — я ж заклякла. Який там наречений весь у білому під стать своїй майбутній дружині? Тут ось, в прямому значенні, сірий кардинал, бо ж у сірому костюмі, своєю харизмою, що водним пістолетом окропив весь простір.