Читати книгу - "Небратнi"

українців, 2 млн поляків, а також сотні тисяч представників інших — «нижчих» — націй. Радянська імперія Леніна-Сталіна у першій половині ХХ століття, за найскромнішими підрахунками, винищила не менше ніж 20 млн радянських громадян, серед яких чималу частку становили українці. Політика Мао Цзедуна призвела до смерті 30 млн ні в чому не винних китайців. Підтримуваний Радянським Союзом комуністичний режим Камбоджі знищив щонайменше 1,7 млн громадян країни. Партія «Баас» Саддама Хусейна санкціонувала вбивства сотень тисяч іракців. Перелік можна продовжити. І кожному із перерахованих вище злочинів проти людства передував етап масованої пропаганди, передувало розгортання отої «програми ненависті», основна мета якої — дегуманізувати ворога, викликати агресію до інших, тих, хто по той бік межі, хто розмовляє іншою мовою чи думає інакше, примусити вважати, що ці «інші» є монстрами, нелюдами, вбивати яких почесно.

Часи змінилися. Здавалося, що на початку ХХІ століття жахливий «парад геноцидів» відгримів, назавжди відійшовши в минуле. Але ні. Наприкінці 2013-го російські ЗМІ розгорнули безпрецедентну пропагандистську кампанію проти сусідньої країни, готуючи росіян до війни і тим самим відкидаючи і Росію, і Україну щонайменше на століття назад, в епоху абсурдної взаємної ненависті та безглуздих убивств.

Що вже зовсім погано — пропаганду можна зупинити просто зараз (урешті-решт росіяни колись же мають прозріти), але для того, щоб знівелювати її наслідки, знадобляться роки. Багато-багато років. І я був би наївним оптимістом і мрійником, якби сказав, що йдеться про лічені десятки років…

2

Цинічні викривлення російські медіа практикували з перших днів Євромайдану. Російські журналісти вдавалися переважно до напрочуд примітивних методів. Ще більше дивно, що майже завжди такі примітивні методи спрацьовували — до цього часу більшість знайомих мені росіян уважають створені путінськими ЗМІ фейки правдою.

Наприклад, 24 листопада 2013-го під час поспіхом зігнаного мітингу на підтримку рішення уряду Азарова про призупинення асоціації з ЄС журналісти російського «24-го каналу» записали одного з учасників збіговиська, який розповідає про те, чому він прийшов на мітинг. В інтерв’ю учасник повідомив, хто і скільки обіцяв заплатити йому за мітинг. А вже 25 листопада на центральному російському телеканалі «Росія-1» у підсумковій програмі «Вести» було показано вправно змонтований і цілковито перекручений сюжет, у якому цього ж мітингувальника журналісти представили як учасника Євромайдану.

Паралельно з ескалацією Майдану в працівників російських медіа зростали труднощі з арифметикою й орієнтуванням у Києві. Ті постійно занижували кількість людей, що збиралися на мітинги (навіть 8 грудня 2013-го, коли на вулиці української столиці вийшло не менше ніж мільйон людей, примудрялися показувати провулки, де майже не було мітингувальників), навмисно плутали назви площ, будівель і вулиць.

Найбільш резонансі фейки російських ЗМІ пов’язані із найтрагічнішою сторінкою Євромайдану — розстрілом мирних мітингувальників на вулиці Інститутській 18–20 лютого 2014-го. «Офіційна» російська версія вражає своїм цинізмом: демонстрантів розстрілювала самооборона Майдану з будинків № 4, № 7 та № 13 на вулиці Інститутській. Мета: вбити якомога більше мирних людей, а вину за розстріли покласти на «нещасного» президента Януковича і таким чином примусити його зректися влади. Погодьтеся: складається враження, наче нічого тупішого вигадати не можна було. У дні розстрілу на Майдані постійно перебувало від кількох тисяч до кількох десятків тисяч людей. Невже ніхто із цих тисяч і тисяч мітингувальників не помітив би, що вогонь ведуть у спини демонстрантів, адже будинки № 4 та № 7 знаходяться безпосередньо в зоні, де розстрілювали людей? Для тих, хто все ж здатен повірити, що «снайпери із самооборони» стріляли в спину власним побратимам, із якими протягом трьох місяців простояли пліч-о-пліч на Майдані, є безліч відео, на яких із того, як падають люди, зрозуміло, що кулі прилітають з боку Адміністрації Президента (або будівель, розташованих неподалік Адміністрації). Попри це, російські ЗМІ одноголосно підхопили запропоновану політтехнологами історію. Маячливу версію в ефірі телеканалу «Росія-1» (в уже відомій нам передачі «Вести») підтвердив колишній голова Служби безпеки України Олександр Якименко. Він заявив, що в мітингувальників стріляли з даху будівлі Національної філармонії, за яку нібито «відповідав» комендант Майдану Андрій Парубій. «Коли перша хвиля відстрілів закінчилася, то багато хто зафіксував вихід із цієї будівлі двадцяти чоловік, гарно так одягнутих… спеціально одягнута форма була… У них були сумки…» Як доказ слів Якименка журналісти каналу «Росія-1» продемонстрували кадри, на яких одягнуті у військову форму представники «Правого сектора» з наплічниками, згорнутими спальниками та карематами виходять з… готелю «Дніпро», що неподалік Європейської площі. Цей готель під час Євромайдану слугував київським штабом організації. Кадри було знято представниками українського «5 каналу» 31 березня 2014 року. За словами диктора програми «Вести», в наплічниках за спинами членів «Правого сектора» — снайперські гвинтівки. Основна неув’язка полягає не в тому, що «снайпери самооборони» виходили з готелю «Дніпро», а не з філармонії, і не в день розстрілу, а майже на два тижні пізніше. Найважливіше те, що будівля Національної філармонії має лише два поверхи і знаходиться аж на Володимирському узвозі. Від місця розстрілу філармонію відділяє не менш як 750 метрів суцільної забудови. З даху Національної філармонії відкрити вогонь по демонстрантах неможливо, оскільки звідти їх просто не видно. Можна, звісно, припустити, що Олександр Якименко помилився і насправді мав на увазі не Національну філармонію, а будівлю консерваторії на Майдані Незалежності, проте з даху консерваторії обстрілу також не могли вести, оскільки її будівлю від місця загибелі «майданівців» затуляє шістнадцятиповерхова громадина готелю «Україна». Консерваторія має лише чотири поверхи.

Усередині квітня «Перший канал» (підкреслю — головний телевізійний канал РФ) виплеснув в інформаційний простір ще один абсурдний фейк. Журналісти програми новин несподівано «виявили», що на місці дерев уздовж Інститутської залишилися самі лише пеньки. Насуплена дикторка розгніваним голосом повідала довірливим російським глядачам, що дерева зрубали за наказом нової української влади — мовляв, за слідами куль на стовбурах слідчі могли б визначити, звідки вели вогонь по демонстрантах. Це, на її думку, слугувало доказом, що «майданівців» на Інститутській розстрілювали в спини снайпери самооборони. Коментувати насправді немає чого. Обурення ведучої прозвучало дуже щиро та переконливо, от тільки… дерева з Інститутської нікуди не зникали. Усі дерева в зоні розстрілу людей височать там, де височіли на момент обстрілу, — будь-хто може вийти на Інститутську і сам це побачити. Ніхто нічого не рубав, не зрізав і не викорчовував. Зайве казати, що спростування відверто брехливої інформації працівниками «Першого каналу» так і не прозвучало.

За місяць до виходу в ефір сюжету про нібито зрізані дерева на Інститутській — 2 березня 2014-го — той самий «Перший канал» повідомив, що громадяни України поспіхом залишають країну, побоюючись «зачисток» і безчинств із боку «фашистів», які