Читати книгу - "Фіктивний шлюб , Анастасія Kовальська , Аріна Вільде"

Закінчивши з кремом, я встаю з крісла і підходжу до ліжка. Прибираю покривало, збиваю подушки. Сподіваюся, що він встане і піде, але, мабуть, натяків не розуміє.

— Захаре, я спати хочу.

Наші погляди зустрічаються. Чергова сутичка триває всього кілька секунд.

Чоловік піднімається і повільно підходить впритул. Так само атакує поглядом. Уперто намагаюся відбити його, але виходить так собі.

— Я бачу, ти накупила багато спідньої білизни, — кивком вказує на пакети з моїми покупками, які принесла до спальні домробітниця.

Серед них є кілька від Victoria’s Secret. Чесно кажучи, я навіть не пам’ятаю, що там. Згребла все, що під руку потрапило, не замислюючись.

— Для кого ж тоді так старалася, якщо спати хочеш?

Я закочую очі.

— Ти занадто багато собі дозволяєш, Захаре. А тепер іди геть, гаразд? Мені все ще нездужається, а від одного твого вигляду нудить ще більше.

Помічаю, як стискаються щелепи чоловіка. Гнівний вогник спалахує в його очах.

Але він нічого не відповідає.

Розвертається і виходить зі спальні.

Я падаю на ліжко.

Видихаю.

Він нічого не знає. Це тішить. Залишилося пережити якось ще один день. Мені дали інструкції, що я маю робити. Як вдало складається, що завтра мій день народження.

Столик заброньовано в ресторані, куди мені сказали приїхати. Там на мене чекатимуть. Я зустрінуся з мамою. Ні охорона, ні Захар нічого не запідозрять. А потім я зникну. Назавжди. І більше ніякого Захара, його коханки і принижень.