Читати книгу - "Повелитель моїх мрій, Нотіка Тур"

— Ти помічник леді Марго?! — вигукнула ошелешено дівчинка і накрила щічки долонями.
— Угу! — кивнув Феанорд, попиваючи чай. — Допомагаю їй по дому і все таке... Можна сказати... Домовик на півставки!
Елізабет розплилася в усмішці.
— Неймовірно! Класно! Тепер нас пов'язує ще більше речей! — схопилася вона і радісно замахала руками.
Феанорд спер голову на кулак.
— Я чув, як ти молилася до Всевишнього... Я думаю, доля не даремно з'єднала нас. Ти маєш право на три великі бажання... Скористайся ними з розумом! — сказав він протяжно і простягнув дівчинці жменю цукерок. — Але маленькі бажання я готовий виконувати скільки завгодно!
Елізабет вихопила у нього цукерки і відразу ж почала їх їсти. Здається, вони сподобалися їй ще більше, ніж льодяник.
І вже через хвилину на столику з'явилося п'ять кольорових обгорток.
— Братику! Я хочу, щоб леді Марго стала нашою родиною! — вигукнула схвильовано дівчинка, дивлячись джину прямо в очі.
Феанорд усміхнувся.
— Хоча в останні сім років життя я і домашній джин... Але думаю, у мене вистачить сил, щоб здійснити твою мрію!