Читати книгу - "Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва"

Христина

- Я, мабуть, ляжу тут, - запропонував Дем, прямуючи до  крісла, що стояло біля вікна.

- Ліжко величезне, тут місця вистачить на двох, - спокійно заперечила Христина, вказуючи поглядом на порожню половину. 

Дем недовірливо подивився на дівчину. 

- Ти не боїшся, що вночі можеш випадково опинитися в моїх обіймах? - злегка хрипким голосом, запитав чоловік. 

- Зовсім не боюся. Тобі нема про що переживати, тільки організуй собі ковдру.

Чоловік посміхнувся, показуючи рівні білі зуби. Щось промайнуло в його погляді. Передчуття? Чи, може,  ідея підступного плану зваблення?

Дем клацнув пальцями, і біля дівчини з'явилася ще одна ковдра. Чоловік не встиг дійти до ліжка, як у двері постукали. 

Христина і Дем здивовано переглянулися. Чоловік, перш ніж відчинити двері, взяв зі столу кинджал.

У дверному  отворі стояла гарна рудоволоса дівчина. Побачивши Дема, вона грайливо схилила голову на бік і спокусливо облизнула губи : 

- Здравія тобі, красеню. 

Христина розгублено дивилася на нічну гостю. Нескладно було здогадатися з якими намірами дівчина заявилася в такий час у кімнату до чоловіка. 

- І тобі здоров'я, прекрасна діво. 

Побачивши, хто завітав у гості, Дем помітно розслабився. Він поклав ніж на тумбочку, що стояла за дверима  і обперся об одвірок, схрестивши руки на грудях.

-Ти заборгував мені ніч, - лілейним голосом продовжувала вона.

Христина обурено дивилася на дівчину, яка від слів перейшла до дій, вона провела вказівним пальцем по голому торсу мага. Оце нахабство! 

- Ти нічого не ... - почав чоловік, але замовк, а потім, ніби щось згадавши, додав, - пробач хороша, зовсім забув, що сам сказав, де зупинився. 

- Тоді підемо до мене? 

Дем повернувся до Христини і кинувши: 

- Я скоро повернуся, - вийшов з кімнати. 

Дівчина навіть нічого сказати не встигла. Чомусь почуття, що тебе зрадили, чорною змією заповзло в душу. Христина розуміла, що Дем вільний, досить симпатичний чоловік, і має повне право на особисте життя, але чомусь серце болісно стислося. Дівчина нагадала собі, що взагалі-то вона бонобі дракона! І кілька разів повторила, що їй байдуже до інтрижки мага! Але ні мозок, ні серце в це не повірили. 

Намагаючись заспокоїтися, дівчина загорнулася у ковдру і, полежавши деякий час в роздумах, все-таки заснула.