Читати книгу - "Невідома планета, Олександр Кваченко"

— Затягуй. Але піди одягни білий скафандр біологічного захисту, про всяк випадок. Я переведу шостий рівень в аварійний режим, із небезпекою біологічного зараження, така процедура по протоколу є. Не бійся, все буде нормально.

Поки я бігав сюди-туди пройшла ще година й ось я весь у білому затягую кущ через аномалію на базу. Спочатку було все нічого, але потім, коли кущ витягли в коридор, я помітив, що основа цієї рослини є людина в скафандрі і я такого скафандра ще не бачив.

— ШІ, Тех у нас проблема, основою куща виявляється людина.

— Як так. - здивувався Тех.

— Дивіться, - я почав транслювати їм відео, обминаючи кущ - щось проросло з людини. А в самій аномалії рослин не помітно. Лебідка притягла це з яру, і це можливо був той, хто пішов усередину. 

— Скафандр нашої розробки, знімай з руки зчитувач із кристалом, зазвичай усі дослідники пишуть на нього свої пересування. Відтягни кущ у кут і спробуй відламати гілку.

— Вона легко ламається та суха. – визначив я, коли тягнув лебідкою у куток коридору кущ.

— Значить, це сталося давно і цикл рослини закінчено, воно засохло. Могло прорости відразу, як людина заразилася десь в аномалії, або з неї це виросло з природних причин, потрібно вивчати. - ШІ.

— Скафандр схожий на рідкісний зі викривлювальним полем, його можна полагодити? - запитав я, звіряючись з базою.

— Потрібно огородити кущ і тіло герметичними панелями, щоб нічого з нього не втекло, поставлю технічного дроїда він очистить тіло. Потім подивимося на пошкодження.

— Мені що робити, — спитав я.

— Ти Мік продовжуй намагатись витягнути дроіда. Нам із тобою щастить. Я займуся дезінфікуванням і очищенням зчитувача та кристала – прозвітував ШІ - потім переглянемо інформацію.

— За що це мені, я таких емоцій ніколи не відчував, все як снігова куля валиться і валиться, як у фантастичній казці, — видихнув я.

— Не розкисай - сказав Тех - післязавтра треба буде злітати до корабля мені деякі запчастини потрібні, візьму тебе з собою, провітришся.

— Гаразд. - відповів я, поки все йде нормально. Вилікували, вчать, зарплату платять, годують, чогось сумувати.

Близько години я ще мучився з зачепом дроїда і надвечір вдалося зачепити та витяг його у кімнату. Він був іржавий і весь обліплений мохом. Залишивши його в кімнаті й пішов до їдальні, технічний дроїд завтра під'єднається подивиться, що можна зробити. Кімнату закрив, про всяк випадок, слідів на землі всередині аномалії я залишив не мало і цей ланцюжок слідів міг когось привести у кімнату.

У їдальні були дівчата, вони теж були замученими, як і я. Сиділи колупалися в салаті із грибів з оранжереї.

— Доброго вечора дівчини. Що це ви їсте?

— Пробуємо варіанти салату з інгредієнтів, що ростуть тут, хочеш і тобі виділимо, у нас багато - сказала Ліка показуючи на тазик.

— Навіщо ви так багато наготували?

— А щоб завтра не готувати, нам набридла каша із місцевого синтезатора їжі. А можна привезти з кур'єра синтезатор, він набагато смачніше готує?

— Тех, можна я завтра заберу харчовий синтезатор із корабля? – звернувся я до нього в спільний чат.

— Забирай, я відключу і приготую його на ранок. - відповів Тех.

— Буде вам дівчата синтезатор з корабля. Я зовсім забув, у мене ж є мариноване м'ясо, не хочете скуштувати.

— Яке м'ясо?

— Ось дивіться – дістав із холодильника я пакет.

— Так воно ж сире, ти з якої планети впав, ніхто не їсть сирого м'яса у цивілізованих світах.

— Ну я його смажу, тобто піддаю термічній обробці, воно смачніше стає, з кров'ю правда.

— Ні, ми на такі експерименти не підписувалися, їсти аномальних тварин - обурились дівчата і почали збиратися до кімнат. – Спасибі, як не будь іншим разом, ти он наш салат їж він набагато корисніший за твоє м'ясо.

Залишився я один у їдальні, посмажив на пальнику м'яса та грибочки, сидів їв усе із салатом, а нічого так смачно. Заглядала Кіра питала, чим смачно пахне, але дізнавшись, чим, пішла. До кінця моєї імпровізованої вечері вийшов на зв'язок ШІ та запропонував подивитися дані з кристала.

Інтерлюдія.

Спочатку на кристалі був запис жінки, яка займалася вивченням рослин з аномалій. Лабораторія досліди, теорії та експерименти. Потім почалася частина, де вона почала збиратися в аномалію.

— Привіт Кір, я сьогодні зважилася сходити в аномалію сама, зі мною все буде гаразд, ми вже в цю аномалію ходили й все було чудово. - Вона хмурилася на камеру і так все проникливо розповідала - Пробач що посварилася з тобою, була не права, я знаю, як важлива для тебе, але якщо в мене вийде, то це буде грандіозне відкриття, про мене будуть говорити на всіх планетах, і я потраплю в історію розвитку цивілізації. Мені потрібно взяти більше інгредієнтів для досліджень, я туди й назад, це не займе і кількох годин. Це допоможе врятувати поранених наших друзів, у цієї речовини з рослини дуже гарна регенеративна функція.

Потім було багато термінів та технічних розповідей про лабораторні досліди, де дівчина описувала своє відкриття. З усього проговореного я зрозумів, що знайдений рослинний організм, а саме витяжка з рослини, позитивно діє на організм людини, та де його можна використовувати. Запис обривався на тому, що дівчина, вже екіпірована до скафандра, говорила останні слова.

— Кір я тебе також кохаю. Незабаром буду і всіх їх урятую.

Наступний запис розпочинався з камери, встановленої на скафандрі. Людина мало говорила і більше рухалася в аномалії. Різниця між записами була один день.

— Як ти могла туди сама піти? - перші слова із запису, людина входить в аномалію. З голкометом у руках, а за ним рухався патрульний дроїд.

Весь день хлопець лазив по ущелинах та ярах і кричав у мікрофон.

— Уна відповідай, Уна відповідай, куди ти пішла, де ти зникла. - але ніхто йому не відповідав.

Він повторював це раз за разом, обшукуючи територію аномалії, де були рослини з яких потрібні були інгредієнти Уні, вони траплялися по дорозі пошуку, але ніяких слідів людини біля них не було. Не відпочиваючи, він на другу добу розширив пошук і в одному з ущелин її знайшов. Тіло лежало за п'ять метрів від більшої рослини. Хоча це вже була не рослина або кущ, а вже більше схоже на товсте дерево, з довгими тонкими гілками. Він негайно кинувся до неї, але в якийсь момент дерево розвернулося до нього, а з гілок полетіли тонкі голки, які в кількох місцях пробили скафандр і увійшли до тіла. Потім відбувся схожий сплеск, що і при атаці тварин на третьому рівні, тільки слабше. Псі удар, я визначив по звуку. У цей час почало виходити повітря, і скафандр запінив частину отворів, видав загрозу життю людині та попередження ліміту автономної роботи, що залишився, там було не більше двадцяти хвилин. Псі удар ніяк не позначився на Кіра, імунітет, чи слабкий удар, незрозуміло. Його скафандр був підключений до нейромережі та через внутрішній інтерфейс постійно повідомляв про зараження організму, вимагав прийняти антидот, залишити небезпечне середовище. Чоловік поспіхом повернувся на базу, витягнув голки з тіла, зробив кілька уколів, випив коктейль, поставив латки на пробитий скафандр. Потім знову повернувся, озброївшись гвинтівкою. Двері в кімнату він заварив, написав на підлозі небезпечні рослини та подався в аномалію.