Читати книгу - "Хіморода, Анастасія Тоцька"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ох і руденький...
Єремій пішов готувати конференс-залу, поки Агнеса заносила всю надану директором інформацію про проєкт у презентацію.
Конференція о п'ятій пройшла досить успішно, обов'язки були розділені, дизайнери прийнялись за роботу. Наступна зустріч через тиждень.
Насправді ніхто не був радий Агнесі, як керівниці проєкту, хоча всі розуміли, що вона найкраще підходить для цього завдання. Тим більше не їм вирішувати, кому бути головним. Насправді і Олег Вікторович обрав Агнесу лиш для того, щоб виручити побільше коштів і просунути свою компанію. По факту, це єдиний пункт, який тримає дівчину у цій фірмі.
Робочий день закінчився і по розкладу в Агнеси вихідний, як і в Єремія. Сьогодні ввечері дівчині потрібно зібрати речі і підготуватись до переїзду.
Насправді речей у неї не так вже й багато, все можна вмістити у 2 валізи і одну коробку. Через часті переїзди Агнеса вирішила не мати багато речей, щоб було зручно швидко зібратись і переїхати в інше місце.
Після приходу додому, дівчина почала збирати речі, поки Нера солодким сном спала на ліжку. Нарешті на телефон Агнеси прийшло повідомлення від Єремія.
"Адреса: Калинова 13; квартира 75."
Дівчина глянула на телефон і продовжила збирати речі.
Раптом від хлопця на телефон Агнеси прилетіло питання.
"Агнесо Адамівно, а Ви можете мене навчити роботі архітектора?"
Дівчина проігнорувала Єремія...
Нова квартира дійсно непогана, місця предостатньо, Нері теж подобається, особливо диван на кухні. Так, наступного дня Агнеса підписала договір та орендувала квартиру, яку для неї знайшов її помічник.
Дівчина заносила речі до нової домівки, а кішка калачиком спала на дивані (що їй так сильно сподобався).
Нова квартира знаходилась прямо навпроти ліфта і сходів, і в один момент Агнеса мала нагоду стикнутись із двома новими сусідками, що проходили повз до своїх квартир, на тому ж поверсі.
— Ти нова мешканка тут? - спитала одна із них.
— Так, - сухо відповіла дівчина.
— Ну, я Ліда, а тебе як звуть? — знов питає та ж жінка.
— Агнеса.
— Агнесо, заходь до нас мене на каву сьогодні... о... о вісімнадцятій! — запрошує друга: Я Ніна.
— Я не п'ю каву.
— Тоді заходь на чай.
Агнеса мовчки зайшла до квартири і закрила двері.
— От же відьма... — тихо промовила Ліда до Ніни.
Так, о 18 все ж дівчина не прийшла. Розклавши усі речі, Агнеса заснула на дивані біля Нери. Але до Ніни завітали усі жінки-спліткарки під'їзду, їх усього шестеро, але кісточки перемиють добре новій сусідці. Бабусь із дому враховувати не варто, то важка артилерія по перемиванню кісток...
До квартири Ніни зайшли її подружки.
— Ніночко, розказуй, що в нас за сусідка така тепер? — каже Софія.
— Ми сьогодні з Лідою її зустріли, Боже-Боже! Побережи нас Боже! Від такої то!
— Лідо, хоч ти розкажи! — благаючи просить Ксенія.
— Та відьма! Я таких одразу бачу, у мене око орлине, не помітити неможливо для мене!
— Ох відьма?! — каже Лада, ховаючись за Софію.
— Кажу Вам! Гарна така, аж бридко!
— Дівчата, ну годі, а якщо серйозно, що то за сусідка? Ну гарна і добре, що ж ви їй одразу звання всілякі приписуєте? — каже Клава закочуючи очі.
— Всі відьми гарні, не знала? Аура у неї жахлива просто! — відповідає Ліда.
— Я її на каву запросила, а вона каже: "не п'ю". Ніякої ввічливості! У неї погляд як у ворони на цвинтарі! Вона сама як ворона, волосся чорне-чорне! — каже Ніна.
— Ой Боже! — вигукує Лада.
— А ще ім'я в неї дивне якесь — "Агнеса", батьки напевне вирішили, що їх дитина буде "особливою", — саркастично додає Ніна.
— Погані у мене відчуття... чую, маємо справу із темною силою. Завтра всі на неї поглянете і скажете, що відчули. Страх можливо, чи ще щось... — каже Ліда ще більше лякаючи подруг.
_________________________________
Друзі, а ви колись зустрічались із такими "сусідками"? Чи сподобалась друга частина? Якщо знайшли помилку у написанні, дуже прошу звернутись у коментарі до твору, буду дуже вдячна і подарую вам свій безмежний респект!
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хіморода, Анастасія Тоцька», після закриття браузера.