Читати книгу - "Четверта світова. Інформаційно-психологічна війна, Микола Іванович Сенченко"

розуміння Четвертої світової війни важливе методологічне значення має така рекомендація Месснера: «Щоб зрозуміти заколотвійну, зрозуміти, що заколотвійна є сучасна форма війни, потрібно відмовитися від віками усталених понять про війну. Потрібно позбутися думки, що війна — це коли воюють, а мир — коли не воюють». На жаль, наші військові (судячи з відкритих публікацій) так і не змогли відійти від усталеного уявлення про війну й адекватно відреагувати на історичний виклик невидимої війни. В армії, в суспільстві та інститутах влади зберігається традиційне бачення війни і миру, що може з великою часткою вірогідності так само фатально позначитися на долі незалежної України, як свого часу «холодна війна» на долі Радянського Союзу. Немає навіть спроб на офіційному рівні визначити реальну багатогранну, складну й суперечливу сутність сучасної Четвертої світової війни в усьому її історичному, політичному і воєнному різноманітті.

Характерні особливості четвертої світової війни

Шлях до нового світового порядку — це, перш за все, економічна війна за перетворення світу в єдиний ринок, економічну надімперію, своєрідний аналог західного супермаркета. Державам визначено стати його відділами з управляючими у вигляді урядів. Керівництво такою гігантською суперсистемою буде виконувати світовий уряд. Задля досягнення поставленої мети й було розв'язано Четверту світову війну.

В чому полягають її особливості?

1. У конкретно-історичному плані вона перебуває у тісному зв'язку з новою епохою — глобалізацією, що чітко простежується з початку 1990-х років минулого століття. Це війна за глобалізацію і вона носить глобальний всеохопний характер. Війна охоплює не тільки фізичний простір (Землю, моря й океани, повітря, космос), а й інформаційний, психологічний, економічний, духовний, ідеологічний і цивілізаційний простори. Напрями глобальних ударів збігаються з напрямами глобалізації.

2. Якщо в Третій світовій війні протиборчими сторонами виступали, головним чином, дві протилежні системи капіталізму (США та їх спільники) і соціалізму (СРСР і країни соцтабору), то в Четвертій світовій війні лінія розколу проходить між представниками «золотого мільярда» (20 відсотків населення) і рештою людства. США є знаряддям глобалізації, головним її рушієм. Проте є багато свідчень того, що за Америкою стоїть певна «світова еліта», що має претензії на роль світового уряду й управління світом. Чимало відомих учених вважають думку про наявність центрів, що виношують ідеї світового панування, бездоказовими. Однак поява в російській «Независимой газете» за 7 вересня 2000 року статті генерального директора інформаційного аналітичного агентства при управлінні справами президента Російської Федерації (РФ) Олександра Ігнатова «Стратегія «глобалізаційного лідерства» для Росії. Першочергові непрямі стратегічні дії для забезпечення «національної безпеки»» підтверджує існування і вплив світового уряду на процеси глобалізації, що відбуваються у світі. «Ключовим фактором, що впливає на сучасні глобалізаційні процеси, — пише О. Ігнатов, — є діяльність Світового уряду. Не вдаючись у жахітливі подробиці, які змальовують нам численні теорії змови, треба визнати, що ця наддержавна структура цілком ефективно виконує роль штабу «Нового світового порядку». Однак у своїй роботі ця організація орієнтується на інтереси нечисленної еліти, об'єднаної етнічною родинністю й ініціацією в ложах деструктивної спрямованості. Ця обставина — узурпація влади у Світовому уряді хасидсько-парамасонською групою — потребує якомога скорішого виправлення».

Звернувши увагу на слова «хасидсько-парамасонською групою», ми повинні зрозуміти, що саме ця група і стоїть за спиною США. Зверніть увагу, яким щільним кільцем оточили лідери ХАБАДУ президентів США Рональда Рейгана і Джорджа Буша-старшого (фото 1, 2). Тяжко вирватися з такого оточення.

До того ж, на боці «золотого мільярда» об'єктивно виступає організована світова кримінальна спільнота, транснаціональні злочинні угруповання, які намагаються вбудуватися в глобальний процес за виживання, взяти участь у перерозподілі власності, фінансів і ресурсів. З урахуванням цього фактора можна впевнено говорити про кримінальний характер Четвертої світової війни і навіть віднести її до розряду великих кримінальних війн.

3. Мета, яку переслідує та чи інша сторона, що виступає в Четвертій світовій війні як агресор (хасидсько-парамасонська група, Захід на чолі з США, «золотий мільярд»), суттєво відрізняється від мети головних протиборчих сил у минулих світових війнах, що в першу чергу пов'язано з глобалізацією. Якщо мета Третьої світової війни зводилася в цілому до поразки Радянського Союзу і країн соціалістичного табору, то в Четвертій світовій війні, поряд з традиційним намаганням конкретних країн-учасниць отримати для себе матеріальні та інші вигоди у випадку перемоги, вирішуються надзавдання глобального характеру. Мова йде про насильницьке розповсюдження нового мережевого світового порядку, котрий вишиковує людство в єдину мережеву структурно-функціональну систему без державних національних утворень, з єдиною космополітичною ідеологією і мораллю, що ґрунтуються на ницих інстинктах, з новим примітивним способом життя, підконтрольним новій глобальній расі панів («золотому мільярду»). По суті, виконується завдання формувати майбутню модель світу, основану на західних юдоліберальних цінностях із запереченням усіх інших, з уніфікацією світогляду, манери поведінки, міжцивілізаційних відмінностей. Тому можна стверджувати про гомогенність Четвертої світової війни, яка полягає в тому, що вона організовує нову юдоліберально-ринкову світобудову на засадах єдиних принципів, єдиних юдоліберальних цінностях, єдиній ідеології споживання, на засадах стирання національних, етнічних, релігійних відмінностей, створення унітарної держави, керованої світовим урядом. Четверта світова війна покликана реалізувати західну, американську філософію експлуатації всього людства, використовуючи фінансово-кредитну систему і тотальний вільний ринок.

4. Модель Четвертої світової війни є принципово іншою, ніж Першої і Другої. Вона також значно відрізняється від Третьої світової війни, яку за багатьма характеристиками повторює. Відмінність стосується, в першу чергу, співвідношення у використанні воєнних і не воєнних засобів ведення війни.

Що стосується збройної боротьби, то в ній явно проявилася тенденція ведення бойових дій безконтактним способом. Так, США з 1991 року провели шість війн шляхом завдавання масованих і довготривалих високоточних ударів безпілотними засобами повітряного і наземного базування через повітряно-космічний простір. При цьому в безконтактній агресії застосовувалась і випробовувалася зброя нового покоління. Якщо вести мову про невоєнні засоби боротьби, то їхня роль в Четвертій світовій війні різко зросла. Можливості США, НАТО в цій сфері значно зросли у зв'язку з поразкою Радянського Союзу в Третій світовій війні і ліквідацією головної перепони на шляху їхньої експансії. З іншого боку, в умовах глобалізації подальший розвиток отримала революція в технічній базі засобів масової інформації і комунікацій, а також у способах їх застосування, що дає можливість чинити вплив практично на кожну людину на Землі. Ефективність інформаційної зброї проявляється в тому, що вона вражає сутнісну основу людини,