Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- І я розумію, що за великим рахунком цим я зобов'язана саме тобі, - промовила Єва, не відриваючи очей від хлопця, якого до цього бачила лише у журналах, і то до тієї трагічної аварії, коли він ще був відомим гонщиком та актором. - Дякую. На радощах я б тебе розцілувала, якби це вже не було перебором.
- Але цього ефекту мені можливо і не вистачає, - посміхнувся Еджей.
Навіть не роздумуючи, зробивши кілька кроків вперед, невимушено торкнувшись кінчиками пальців його обличчя, посміхаючись, Єва поцілувала Еджея в одну щоку, а потім в іншу.
- Будь впевнений, сьогодні ти змінив моє життя, - шепнула дівчина.
- Ти змінила його сама, я лише відкрив тобі двері, - роздивляючись її з близька, Еджей не переставав посміхатися. Витончена, складна, ніжна персикова шкіра, копиця світлого волосся і губи спокусливим бантиком на чарівно-милому обличчі.
- Мені вже час, - сказала вона.
- Сподіваюся, не прямо до офісу, щоб вломитися туди першою? - пожартував він, ловлячи себе на думці, що йому б не хотілося ось так швидко її відпускати.
- Дам собі просохнути, але навряд чи засну, - попрямувала вона до дверей, все ще радіючи від удачі, яка випала на її долю.
- Не в ту сторону Єва, камін у вітальні, - м'яко покликав її Еджей. - Ти ж не думала, що я виштовхну тебе з дому у такому вигляді? За кого ти нас тримаєш? Складеш мені компанію.
- Мені незручно, якщо чесно. Захоплення заручників я не планувала.
- Та ну, скромницю включати вже пізно. Тим більше, мені жах як хочеться дізнатися про твою мету. Адже я майже за тебе поручився.
Лоб Еджея покрився великими краплями поту, поки він долав відстань від холу до крісла у вітальні. Закусивши губу, він на хвилину закрив очі. Але Єва і так відчула, що він терпить пекельний біль. Вона й гадки не мала, що він за людина, але зараз їй цього було і не потрібно, достатньо було того, що вона побачила у цих очах з першого погляду. Цей хлопець ненавидів лицемірство, не приймав жалості на свою адресу і ... хотів вирватися зі свого скаліченого тіла.
Взявши серветку та присівши на підлокітник, вона дбайливо промокнула йому лоба, простягнувши стакан з водою. На якусь секунду Еджей завмер, але чинити опір подібній допомозі не став, правда, подякувати теж не вважав за потрібне. Все сталося мовчки і невимушено, як само собою зрозуміле, немов вони удвох провели за розмовами у цій вітальні вже не один вечір.
Єва розуміла, що не може розповісти йому всієї правди, але вона спробувала хоча б максимально до неї наблизитися:
- Я виросла в трейлерному містечку у Портленді з прийомними батьками, які взагалі-то не особливо палали бажанням заробляти, і жили лише на допомогу, яку їм виплачувала держава за всиновлення дитини. Своїх батьків я не знала, кажуть, що мене просто знайшли на пляжі. Жити так, як жила моя прийомна родина я не хотіла, тому я старанно та наполегливо вчилася. Благо здібностями мене бог не скривдив. Величезною удачею виявилося виграти гранд на повне навчання у престижному коледжі. І коли переді мною відкрилися горизонти я зрозуміла, що хочу добитися успіху, стати кимось значущим, щоб результати моєї роботи задовольняли мої запити. Мене не лякає, що якийсь час доведеться рвати жили, але я хочу пишатися собою, любити цей світ і себе у ньому.
- Чому рекламний бізнес? Чому ти не кинула себе на облогу Голівуду, як це роблять багато хто з самобутніх, амбітних та красивих дівчат? Чи не підчепити багатого парубка, який би задовольняв усі твої запити, а саме варіант, коли потрібно працювати до сьомого поту? - примружившись, Еджей допитливо встромив у неї погляд своїх карих очей.
- Пунктик про незалежність. Я хочу зробити себе сама, наприклад, як твоя мати. Компанія «Ідріс» обертається у вищих бізнес колах, де поле діяльності набагато ширше і більш цікаве. У мене багато ідей, я можу проявити себе і мене помітять. Але у трейлерне містечко я більше ніколи не повернуся.
- Похвальне завзяття, - зітхнув Еджей, задумливо задивившись на вогонь. У цьому повислому мовчанні Єва вловила ледь відчутне розчарування, немов він очікував почути від неї про якусь іншу мету, і те, що вона недоговорила йому основну та більш важливу частину своєї правди, залишило на душі дівчини неприємний осад. Очевидним також було те, що власне уявлення Еджея про життєві принципи після аварії круто змінилися. Єві складно було сказати, що саме змушувало цього хлопця вставати щоранку, до чого він прагнув і чим дихав, чи зробили страждання його сильнішим або навпаки послабили, але те, що гіркота прошила усі його погляди, слова та рухи - було дуже помітним. У неї навіть промайнуло у думках, що якби вони дізналися один одного ближче - то напевно б подружилися.
- Але я не одержима кар'єрою, людські істини мені так само близькі, - для чогось додала Єва, перериваючи паузу.
- Могла б не уточнювати, і так зрозуміло. ... Як і те, що у такої дівчини прихована особиста таємниця, яка тяжіє над усім, - знову ці очі та гірка посмішка. - Я помітив, Єва. Великий досвід спілкування з людьми, чи знаєш, - недбало знизав плечима Еджей. - Але я щиро бажаю тобі дістати те, що так одержимо вабить тебе до себе.
Єва кинулася до роботи з головою, з затятим фанатизмом, не шкодуючи себе, провівши безліч ночей без сну, але через два місяці їй вдалося, разом з командою професіоналів, створити такий рекламний ролик, що замовник сповнений захоплення збирався укласти відразу кілька взаємовигідних контрактів.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Без тебе ніяк, Лаванда Різ», після закриття браузера.