Читати книгу - "Мемуари Мейтьюса, Андіона Гобой"

Глава 4 Офігіти можна. Сказав тоді Руслан-фермер: що ми вирішили так: Серьога тебе не чіпає і ти йому нічого не говорити і вирішили нібито Мейтью А потім він такий підходить до мене. Мейтью *заб'єш Мейтью Або що вб'єш мене і я не повинен боятися це пиздець Мейтью Мене ще ніколи не бив ніхто. І ввечері він підходить до мене і каже "вибач мені будь ласка" Мейтью І такий я говорю на коліна встанеш прощу і він став на коліна і просив вибачення і я подумав що вибачив його, а потім він у мене на колінах плакав говорив, що тоді він перепив і взагалі не пам'ятає що тоді було що шкодує про це Мейтью Ну я себе відчув центром всесвіту і мені стало легше від того, що він страждає: так йому і треба Мейтью Потім він захворів на день Бити погано, сподіваюся він отримав по заслугам. Так, потім я виклав пост в аміно про цей випадок і назвав його на кшталт "я можу прощати навіть таке" і мені хтось написав що я не добрий, а просто жалюгідне терпляче: що зачепило за живе Мейтью І так був ще пост в аміно де я просив підтримки Мейтью І яка блята написала так мені і треба Мейтью Що нібито я сам винен, що його провокував Мейтью Пзд взагалі якийсь. Взагалі пости я ті не видаляв а просто залишив .. на хвилину- став мудріше нібито: я не злюсь на вас і ви на мене не сердитесь. Амино-світ анімешників? Там все якось по іншому, казково я б сказала. Не лише там Мейтью Там різні соо Мейтью Психологічна допомога там я був Мейтью У тому соо Мейтью Але там честь не допомога, а навпаки гнобиш більше... Це я підтримував інших, а не вони міняй Мейтью Взагалі було на той момент прикро, що я для них все, а вони для мене нічого Мейтью Можна й так сказати… Та у мене був тоді депресняк та істерика і взагалі на той момент я просто жив нею Мейтью Плакав та психовав Це нескінченний потік слів. Емоції зашкалюють, да? ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍