BooksUkraine.com » Сучасна проза » Ukrainian dream «Последний заговор» 📚 - Українською

Читати книгу - "Ukrainian dream «Последний заговор»"

137
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Ukrainian dream «Последний заговор»" автора Василь Зима. Жанр книги: Сучасна проза / Бойовики. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 103
Перейти на сторінку:
хочеш?

— От тебя? — Толя сів на стілець. — Да чего хотеть-то от тебя? Хочу, чтобы ты живым остался после боя. Я вообще не понял, как ты на это согласился. Тут знаешь, какие ребята бьются?

— Ні, не знаю. А яка різниця?

— Ты не боишься, Марк? — Він став на коліна біля Марка й поклав руку йому на чоло.

— Чого?

— Ну, не знаю. Драться, проигрывать, смерти, в конце концов? Разве тебе не страшно, Марк?

— Страшно. І що?

— Ты должен выйти на ринг?

— Так, я повинен. Я не можу не вийти. Так треба. Я вийду сьогодні й буду вільним. Розумієш? Я нікому нічого не буду винен. От і все. Іди, Толю, я хочу побути сам.

— Странный ты, Марк.

— Я знаю, — він підвівся й узяв Толю за руку, — я знаю, — Толя опустив голову та пішов до виходу.

— Голову прячь и уходи от удара, они все без башни.

— Мгм, — він зняв із пальця перстень і, повернувшись до стіни, випрямив спину та глибоко вдихнув.

Усіх учасників — у заявці їх було 16 — розбили на пари.

Переможці пар зустрічалися один із одним у наступному колі, і так до вирішального бою. Марк перший бій провів дуже спокійно й рівно. У нього все ще боліло плече та нили ребра, але він на те не зважав, суперника тримав на відстані і вдало ухилявся від ударів ногами. Ногами суперник бив майстерно й дуже сильно. Марк точно знав, як він його переможе. Треба було тільки трохи почекати, поки британець, схожий на одного американського актора, прізвище якого Марк уже забув, підійде ближче й завдасть удару ногою в голову. Це сталося у третьому раунді. Суперник зробив крок уперед і з лівої спробував дістати Маркові в обличчя. Марк присів і ударом у коліно збив суперника з ніг, потім захопив його за шию і притис до підлоги. Британець кілька разів намагався вирватись, але потім здався, і суддя віддав перемогу Марку. Так само спокійно і вміло Марк відправив у нокаут невисокого мулата, який був, очевидно, добрим боксером, але дуже неврівноваженою людиною. Марк спіймав його на контрударі, і цього виявилося достатньо. Мулата винесли з рингу. Перед півфінальним боєм до Марка підійшов Толя.

— Марк, не ведись. Бойцы эти ложатся под тебя. Я же вижу. Тебя в финал тянут просто. Слышишь? Не рвись! Ляг сейчас. Просто возьми и ляг. Деньги ты все равно получишь. А то в финале и убить могут. Кто знает…

— Не кричи на вухо, Толю. Чого ти? Хто тобі сказав, що вони лягли? Я їх побив.

— Дурак ты, парень. Я в бизнесе этом побольше тебя, и я знаю: на таких соревнованиях вот так вот просто не выигрывают. Понимаешь? Тут людей убивают, тут калеками остаются после боя. Тебя берегут, Марк.

— Я не можу лягти.

— Ну и дурень. Осетин этот, который немцу челюсть сломал, и тебе сломает. Понял? Вот я тебе говорю.

— Побачимо, Толю. — Марк пішов на ринг.

Після цього бою Марк уже не володів лівою рукою: вона була вибита, і праве око геть запухло. Марно лікарі намагалися щось зробити, прикладаючи кригу й мідні кружальця. Він не бачив цим оком. Толя опустив голову та дивився в підлогу. Марк мовчав. Підбіг Арацан.

— Ну, шо, Марк? Ты как?

— Нормально.

— Да не нормально он. — Толя підбіг до Арацана і схопив його за плече. — Ты че, не видишь, он не может биться?

— Тут нельзя не биться, — Арцанія відштовхнув Толю і повернувся до Марка. — Слышишь, Марк, сделай его, такие бабки выгорают. Все, давай, я в тебя верю, родной. Побьешь его — ты ничего мне не должен. Иди. Куда хочешь. Только побей, слышишь?

— Чую, — Марк заплющив очі і, сильно вдарившись об стіну, почув, як щось хруснуло, і кістка стала на місце, — чую, Арацане. — Він устав і поглянув туди, де сидів осетин. Той не дивився на Марка. Марк піднявся на ринг.

Наприкінці десятого раунду осетин сильним ударом ноги відкинув Марка до канатів і, захопивши ззаду, притиснув обличчям до підлоги. Він наліг усім тілом на хвору руку, і Марк скрикнув, голосно та глухо. Осетин нахилився Марку до самого вуха і прошепотів:

— Мне разрешили тебя убить, Марк. И я убью тебя. Слышишь? Ты только скажи как: шею сломать, задушить или сломать кадык. Могу нос в мозги вбить. Тебе это нравится?

Марк мовчав. Він важко дихав і вже майже нічого не розумів. Осетин підняв Марка на ноги і, міцно тримаючи ззаду, готувався одним різким рухом зламати йому хребет. Марк опустив голову і, помітивши, що ноги осетин широко розставив, зробив крок назад і сильно вдарив суперника в пах, потім, не давши йому оговтатись, потилицею розбив осетину губи, той на мить утратив контроль, і Марк, звільнивши руки, з розвороту дуже сильно вдарив кулаком у ніс. Кістка хруснула, і осетин, навіть не хитнувшись, завалився на землю. Суддя торкнувся пальцями шиї — пульсу не було. Осетина з рингу винесли. Марк пішов до роздягальні. Арацан і Толя до нього не зайшли. Якийсь чоловік приніс у пакеті гроші і, всміхнувшись, пішов геть. Марк сидів у роздягальні сам, а перед ним лежали гроші. У нього боліла голова, нили кістки, і він ніяк не міг зрозуміти, що кілька хвилин тому вбив людину. Це він зрозуміє тільки вранці, вдома у ліжку, коли прокинеться. А поки що він перевдягнувся й рушив до виходу. Додому Марк приїхав о пів на другу ночі.

Розділ 30 (Chapter 30)

Він однієї миті зрозумів, що смертний. Очевидно, він і раніше про це думав, але ніколи не надавав тому значення. А 10-го липня о сьомій ранку, коли прокинувся і попросив кави, раптом дуже чітко усвідомив: життя має свій кінець. Принаймні земне життя людини рано чи пізно закінчується. Власне, усе, що має початок, має і свій кінець. Боже, він схопився за голову і глибоко вдихнув, його переповнили почуття, і він враз захотів із кимось цим одкровенням поділитися: життя кінечне, воно раптово обірветься, і тебе вже не буде. Коли нарешті принесли каву і сказали, що машина чекатиме на нього о дев'ятій біля під'їзду, він уже трохи заспокоївся, але все ще продовжував думати над тим, що в самій істині про те, що життя людини закінчується, є великий смисл. От тільки в чому цей смисл полягає, він поки що не знав. Міг тільки здогадуватися. Він раптом зрозумів, що не все з того, що встиг зробити,

1 ... 39 40 41 ... 103
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ukrainian dream «Последний заговор»», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ukrainian dream «Последний заговор»"