Читати книгу - "Звільни свого внутрішнього римлянина"

Вино завжди корисне, але в помірній кількості. Надмірне його споживання робить зазвичай розсудливих людей злими, запальними та агресивними. Воно затуманює і присипляє раціональну частину мозку. Особливо корисним вино є для літніх людей, оскільки воно досить сприятливо впливає на роботу нирок. Проте молоді краще його уникати, адже юність і так має достатньо запалу та нерозсудливості.

Якщо ви є занадто худорлявим і бажаєте трохи потовщати, зробіть ось що. Дуже помірно займайтеся фізичними вправами, частіше відпочивайте, регулярно натирайтесь оліями і приймайте ванну після денної трапези. Випорожнення треба скоротити до одного разу на день, спати багато і на м’якій постелі. Не дозволяйте собі засмучуватися чи сердитися, споживайте більше нутряного сала та жирної їжі. Нехай ваші порції будуть якомога більшими (з’їдайте все, що тільки зможете перетравити), а вживання їжі — регулярним. Найкращим прикладом швидкого набирання ваги вважаються гладіатори. Ці «ячмінні чоловіки», як їх часто називають, набивають шлунки кашами, а м’яса їдять зовсім мало. Вони швидко набирають вагу, і це допомагає їм у поєдинках: шар жиру захищає від ударів супротивника. Одначе гладіаторам потрібні ще й міцні кістки, щоб витримувати велику вагу, і через те вони додають до своєї їжі спеціальні домішки, наприклад деревний попіл або розмелені кістки тварин.

Якщо ж ви страждаєте від зайвої ваги і прагнете схуднути, чиніть так. Купайтеся на порожній шлунок і тільки в гарячій воді, краще за все — у солоній. Частіше бувайте на сонці, щоб «підсушити» своє тіло. Лягайте спати пізно вночі й виключно на тверду постіль. Спіть небагато. Намагайтеся побільше нервувати з будь-якого приводу, невтомно бігайте, частіше ходіть пішки та регулярно робіть фізичні вправи. Їжте кисле та гостре, але тільки один раз на день. Пийте тепле вино натще.

Блювання також є гарним способом скинути зайву вагу, як і очищення кишечника за допомогою проносного. Звичайно, не треба щодня викликати блювоту тільки для того, щоб дозволити собі набивати шлунок під зав’язку під час кожної трапези. Проносне також не має бути занадто сильним, аби його ефект не був надмірним: тоді цей ефект важко буде контролювати. Але застосовані помірно, ці засоби дозволяють нам легко та з комфортом виганяти з власних тіл усе зайве, не позбавляючи їх життєво необхідної сили. Я вважаю, що взимку блювота є більш корисною, ніж улітку, оскільки взимку в тілі накопичується більше флегми, у результаті чого страждає голова. Потужна блювота буде особливо корисною для тих, хто потовщав через переїдання чи погане травлення, а от худим людям і тим, хто має чутливий шлунок, краще її уникати. Тож якщо ви за столом дозволили собі зайве і мучитесь від болю або важкості вище серця, негайно викликайте блювання. Допоможе воно і при печії, підвищеній слинотечі, нудоті, дзвоні у вухах і гіркоті в роті. Можна, звичайно, й просто полежати. Та якщо розлежуватися немає коли, блювання буде швидким і зручним засобом, що неодмінно вам допоможе. Тільки запам’ятайте: якщо хочете дожити до старості, не робіть його щоденною звичкою.

Для того щоб спровокувати блювання після трапези, спочатку випийте ледь теплої води. Коли вип’єте її стільки, що з’явиться відчуття перенасичення, додайте у воду трохи солі або меду. Якщо ж ви маєте потребу в ранковому блюванні, спочатку випийте меду чи гісопу у вині або з’їжте редис, а потім запийте його підсоленою водою. Після блювання, коли шлунок іще не повернувся до звичної роботи, трохи поїжте і, якщо тільки не подразнили собі горло блюванням, випийте три кухлики холодної води. Після цього треба сходити на прогулянку, прийняти ванну і наказати рабові натерти вас олією, а потім нормально поїсти. Ця трапеза має бути легкою — трішки сухого хліба, смаженого м’яса і терпкого нерозбавленого вина.

Але найліпшим, на мою думку, є піст. Рекомендую його кожному. Оберіть декілька днів, коли будете постувати. Обмежте себе маленькими порціями невибагливої їжі і не вживайте вина. Я навіть одягаюсь у ці дні підкреслено скромно, щоб це слугувало мені нагадуванням про період простого життя без надмірностей. Раджу практикувати помірне голодування тоді, коли будете на підйомі, — це допоможе вам легше пережити часи, коли доля розгнівається та пошле вам скруту. Піст допомагає зміцнити тіло й дух, аби в слушну годину ви змогли легко впоратися з негараздами. Як солдат наполегливо тренується в мирні дні, готуючись до війни, так і ви розвивайте в собі сильний характер, щоб підготуватися до бідності та нужди.

Особливо бажаним я вважаю регулярне випорожнення. Закрепи часто бувають наслідком ведення сидячого способу життя чи систематичного недоїдання. Якщо у вас стався закріп, прийміть проносне. Коли цього не зробити, то вас мучитимуть гази, перед очима літатимуть мушки, болітиме голова і відчуватиметься загальний дискомфорт у верхній частині тіла. Щоб випорожнюватися регулярно, вводьте до свого раціону певні різновиди їжі та напоїв і багато ходіть пішки. Вживайте велику кількість їжі, після трапези завжди рухайтеся, а за столом більше пийте. Якщо почнеться такий понос, що часом і не знаєте, чи встигнете добігти до клозету, робіть вправи для верхньої частини тіла, наприклад грайте в ручний м’яч. Окрім того, гуляйте натщесерце, менше бувайте на сонці і рідше мийтеся. Уникайте тушкованих страв і супів, бобових і зелені. Краще їжте оленину та рибу з тужавою м’якоттю — їжу, що проходитиме крізь вас повільно, — або смажене м’ясо. У жодному разі не пийте вина, розбавленого морською водою, — лише густе, міцне й нерозбавлене. Якомога частіше пийте холодне. Щойно відчуєте, що з’їли щось не те, негайно провокуйте блювання, а потім три дні нічого не їжте, окрім кількох шматочків хліба, вимоченого у вині, та жменьки сушеного винограду. Після трапези завжди відпочивайте й намагайтеся якомога менше хвилюватися.

Якщо страждаєте від надлишку газів, уникайте будь-яких холодних страв і напоїв, будь-яких солодощів, а також бобових. Від неприємного запаху з рота найліпше допомагає полоскання горла і рота червоним вином, щедро приправленим прянощами. До цього розчину також можна додати трохи розтертого в порошок мармуру. Пригадую потішний анекдот, що його мені нещодавно розповіли. Якось до лікаря прийшов один чоловік, у якого тхнуло з рота. Він сказав: «Погляньте, лікарю, мій піднебінний язичок опустився нижче, ніж треба». — «Фу-у, — скривився лікар, коли пацієнт роззявив рота, щоб показати йому своє піднебіння. — Та ні, це не піднебінний