Читати книгу - "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Того ж літа гултяй ніякійсь Децик 88 усе Поліся спустошив, але и того у Ніжині взято до вязеня и згинул.
1 У вид. Бодянського: «сідает».
2 У сп. Судієнка: «площинами», в сп. Козельського: «полщиками».
3 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «вмі’ют кожен бити кошем», у сп. Козельського: «робити копем».
4 У сп. Судієнка: «больвохвалци».
5 У вид. Бодянського: «одного».
6 Там же: «и в той войні».
7 Там же: «уступали».
8 Там же: «прежде».
9 У сп. Козельського і в сп. Судієнка: послідовно «салтан».
10 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «подзор»; у сп. Козельського: «его ренкор».
Того ж року гетман Дорошенко, приворочаючи под свою власть, много городов попустошил з ляхами и ордою, бо жолніре людей стинали, а татаре в полон брали. И Браславле того ж року в облеженю держал, бо Браславле 1, будучи убезъпечоній на посилки его царского величества, держалися час немали, чверть року, у которих старшим был Дрозд. А же тих посилков дождатися не могли а великую налогу міли зо всіх сторон от войск коронних и козацких, поддалися гетманові Дорошенкові, которій узял старшого. Того ж часу и Рашкова доставал, и тое оному вдалось 2. И так пришовши до Чигирина, Дрозда стратил, а иншая старшина оборонною рукою з войском уступили за Дніпр до гетмана Бруховецкого, которим становиска дано 3 поза Десною. И так юже гетманов два козацких справовало: один на кролевскую руку, а другій на московскую руку, и Запорожже при 4 его царском величеству держалися.
1 У вид. Бодянського: «Браславци».
2 Там же і в сп. Судієнка: «здалось».
3 Там же: «дани».
4 Там же: немає «при».
РОКУ 1666
Гетман Бруховецкій повернул з Москви на початку того року зимою з достатками великими, бо цале отдал Україну, тоест людий тяглих, мещан, жеби отдавали всякое послушенство и ис плугов осип и чинш. А зараз приболшено воевод по городах внов 5: в Прилуку, Лубні, Гадяч, Миргород, Полтаву, в Батурин, Глухов, Сосницю, Новгородок, Стародуб 89 до тих воевод, которіез оставали в Києві, в Переясловлю и Ніжині 6; от которих то усіх воевод по инших городах міли свої прикажчики вмісто подстаростих.
Того ж року, зараз навесну, виехали 7 от его царского величества списчики на усю Україну, которіе переписовали усіх людей на Україні, мешкаючих и по городах, и по селах: и синов хто мает, и хто чим пашет. И так вложили дань на людей тяглих от плуга волов осипи по осми осмачок, а грошей по пяти золотих. А знову, хто конми пашет, от коня по полкопи а по осмачці жита. Также постановили по городах ціловалщиков 8 з мещан, которіе виберали от вшеляких торгов, так великих и малих. Также подачку наложили от всякого человіка так ремесника, як тож и найубогшого 90. И тіе реестра в книги пописали, которіе книги одни на Москву повезени 9,
5 Там же: немає «внов».
6 Не згадано про воєводу в Чернігові.
7 У вид. Бодянського: «вислали».
8 Там же: «ціловалников».
9 Там же: «повезли».
а другіе воеводам подани, жеби тое наложенную 100 подачу 1 на людей вибирали и тим платили людем ратним, зостаючим на Україні.
Того ж року знову гетман Бруховецкій посилал по колмиков, которих вишло щось немного, и не давши нікому битви, розсердившися, от Гадячого знову повернули до своего войска. А то задля того гнів узяли, же гетман Бруховецкій сам з ними не пойшол на войну, — и повернули на Запорожжг, бо там Сірко с козаками з ними 2 на татар ходил.
Того ж року Данко, полковник переясловскій, с полком своїм зоставал на залозі у Богушковой слободці 3, которого полковника козаки переясловскіе не любили, же насланій бил. И знову того перепису не залюбили и подачи вложенной, восени збунтовавшися 91, полковника своего убили и оттуля ночю 4 поспішили, хотячи, в замок упавши, москву вибити. Але того не доказали, бо воевода остерігся и своїх в город зобрав и не дался. И так місто спалили и один другого пожаковал, и покинувши город, до Баришовки уступили, хотячи, там живучи, зоставати при Дорошенку. Але того не доказали, бо оттуля утекли до Золотоноши, где войско скупившися козацкое и московское, оних облегли в Золотоноши и час немалій доставали. Аже нікоторіе з старшини переясловской, спустошивши Переясловле и шукаючи оборони, прибігли до Дорошенка, просячи оного, жеби їх принявши з городами боронил 5, которий тому рад будучи, зараз послал по орду, которого орда барзо слухала, поневаж оного и гетманом наставила, в скором часі поспішила, и переправивши Дніпр, с козаками Дорошенковими, юже под час заморозков дали отсіч тим козакам, зостаючим в Золотоноші, же мусіло войско оборонною рукою уступати ку Переясловлю так московское, як и козацкое, которого немало било з князем Щербатим. Тая ж орда, оборонивши Золотоношу о Покрові, много людей поза Ніжином и коло Прилуки усі села зобрали, бо обезпечилися были на тое войско, которое зоставало под Золотоношею и несподівано на них орда напала.
Того ж часу тая ж орда напала 8 на Маховского, бо Маховскій посланній бил з войском на становиско на Україну, которій пришовши под Івангород, которого не хотіли 7 пустити под Івангород, оній достал и испустошил 8, людей вистинал, о чом знати дано Дорошенкові гетманові.
1 У вид. Бодянського і в
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ», після закриття браузера.