Читати книгу - "Щоденник туриста або Кільцева по Європі, Yu Lee"

Ми поїхали з пересадкою, та вся ця ситуація була навіть дуже цікава ніж напружена.  

На станції на нас чекав наш автобус з розкритими дверима і, пересівши в наш будинок на колесах, ми у супроводі фільму «Казанова» залишили Італію. 

На нас чекало сімсот кілометрів до Будапешта, де знаходиться наш останній готель у цьому турі.

Гірською місцевістю і рясною зеленню зустріла нас Словенія, це єдина країна на нашому шляху в якій зупинки у нас будуть тільки санітарні (і це не маловажно, тому що ну дуже потрібно, коли ми їхали поїздом, туалет був зламаний, і я не ризикнула зайти туди).  

Дороги тут уже гірші, ніж у решті Європи, це помітно коли я в блокноті записую свої думки і роблю замітки (Боже, як же я це читатиму, адже і так почерк як курка лапою, а ще й трясе трохи).

Залишилося півтора дня нашого туру, завтра мені виповниться двадцять п’ять років, а мої батьки підуть святкувати день народження зовсім іншої людини. Це трохи прикро, але в Угорщині нам обіцяли дегустацію вин і гуляш, що теж непогано як на мене. 

В день народження, в свій маленький ювілей я буду без друзів, без рідних, із зовсім з чужими людьми, які стали рідними за ці два тижні, таке зі мною вперше. Швидше за все, коли повернуся додому, то продовжу в натовпі шукати їх поглядом. Найцікавіше буде вдома те, що я швидше за все буду в шоці від того, що можна сходити в туалет без черги, і за звичкою стоятиму біля дверей. Так само буде страйк омлетам та сухій ковбасі, які нереально набридли за два тижні, я мабуть яйця рік не їстиму. 

До речі, як ви вже зрозуміли, з другом у Венеції я так і не зустрілася, він не захотів туди їхати заради кількох годин прогулянки. У принципі, його можна зрозуміти, а я і так непогано провела час. Гуляючи Венецією в нових босоніжках я зрозуміла, що це не так вже й погано ходити на високих підборах (платформі). Мене наша група прям, компліментами обсипала щодо того, як мені йде це взуття, ніби на мене пошите, ну що ж, вважатимемо, що так воно і є. Його створили, я його купила, отже воно було створене для мене 

Я все ж таки зрозуміла, що моє самопочуття мене підвело і випивши противірусне яким мене пригостила Гід я укутавшись в пончо заснула і спала практично до самої столиці Угорщини, незважаючи на нерівності дороги, хоча можливо вона мене і заколисала.

Будапешт - це місто, яке варто відвідати ввечері, адже воно одне з найбільш освітлюваних міст Європи.

Ми проїхалися одним з дев'яти мостів Будапешта (срібним), милуючись при цьому перлинним. Місто справді просто сяяло, і шкода, що ми тут тільки ночуємо, я б не відмовилася від екскурсії. Колись я дуже хотіла побачити наживо парламент Будапешта і три роки тому мені це вдалося. Ми сплавлялися Дунаєм на катері, милуючись знаменитим будинком, з келихом нескінченного шампанського в руці, який оновлювали весь час до того часу, поки ти його не поставиш на стіл. 

У Будапешті вже було прохолодніше, ніж у Венеції, адже Угорщина ближче до України. І хтось все ж таки зламав висувну ручку від моєї валізи остаточно, коли діставав або пересував її в автобусі, і мені довелося її відірвати та залишити в готелі, адже ремонту вона не підлягала.

Сам готель був гарним та комфортним, з різноманітними номерами (ми три встигли подивитися). Нашими сусідами виявилися три сестри і ми це зрозуміли відразу, бо було дуже галасливо, але це не заважало нам, а радше навпаки веселило. 

Я перебрала ввечері валізу і витягла всі свої покупки, після чого зрозуміла, що можу відкривати бар, з елітним алкоголем який я купила (хоча за три-чотири євро не такий він і елітний). 

Мене вже встигло привітати кілька людей із Днем Народження (окрім найкращої подруги, не здивуюсь якщо вона забула). 

Завдяки тому, що я поспала у автобусі я не відчувала себе зомбі, другого дня поспав всього чотири години через те, що довелося всю ніч витратити на те, щоб перекинути фотографії з мого фотоапарата на флешку. Яку Вета позичила у гіда і через комп'ютер, який вона позичила у сімейної пари, чий син живе в Мадриді (не розумію чого не можна було це зробити вдома по приїзді).