Читати книгу - "Нова я, Ерін Кас "

Всю неділю ми провели у квартирі Алана, а точніше в ліжку, зрідка відвідуючи кухню. Ми багато сміялися, дивилися старі фільми, розмовляли ні про що, насолоджувалися один одним та вихідним. Дощ закінчився, але було прохолодно й сиро. На мою пропозицію прогулятися чоловік скривився й повалив знову на ліжко, укривши ковдрою.

— Сьогодні ти тільки моя, — прошепотів, укутуючи нас з усіх боків.

— А завтра чия?

— Моя, але ділова і незалежна, а ти мені подобаєшся такою, в моїй футболці й з розпатланим волоссям.

Я хотіла пригладити свою копицю, але мій тиран схопив за зап'ястя й поцілував, тримаючи руки над головою.

— Ви ненаситний містере Девіс, — розсміялася від лоскоту за вухом.

— Сьогодні я не містер Девіс, а злий страшний вовк, і здається я впіймав свою жертву в полон, — прогарчав мені в губи й повернувся до поцілунків.

Як би нам не хотілося продовжити ці солодкі вихідні, понеділок настав. Добре хоч погода почала налагоджуватися, на вулиці яскраво світило сонце, а про дощ нагадували тільки величезні калюжі.

Я спустилася до себе підготуватися до робочого дня. Сьогодні одягла сукню, яку жодного разу не носила після покупки. Вона мені дуже подобалася, але сильно обтягувала фігуру. Коли я показала її Каті, вона присвиснула й сказала, що в такій в самий раз спокушати чоловіків. От і подивимося, містере Девіс, на твою реакцію. Волосся заколола вгору, відкриваючи шию, зробила легкий макіяж й нафарбувала губи, що роблю рідко. Сьогодні мені хотілося виглядати надзвичайно, адже так я себе почувала зсередини.

Я поїхала на таксі, в Алана були справи поза офісом. Коли увійшла до приймальні Лізі вже варила каву і наспівувала мелодію. Мабуть, не тільки у мене гарний настрій.

— Привіт, — привіталася, а дівчина здригнулася.

— Фух! Як ти мене налякала, — вона схопилася за серце й розвернувшись смішно округлила очі. —Ого! Оце красуня! — вигукнула на всю приймальню.

— Тихіше ти, — зашипіла на неї, — а то зараз всі повискакують з кабінетів. Ще подумають, що нас грабують.

— Ти сьогодні така... ну така, — не могла підібрати слів дівчина, — неперевершена! Просто сексі!

— Спасибі, Лізі, давно хотіла одягти цю сукню.

— Ні, — протянула хитрюга. — Ти вся світишся зсередини, не знаю, що це, але тобі шалено йде, — посміхнулася дівчина й подала мені каву.

Сьогодні всі здають свої проєкти, як змовилися. Працівники щасливі, що роботи закінчилися й поспішають похвалитися. Мені на пошту надійшли хороші відгуки про них від задоволених замовників. Моніка запропонувала відзначити таку подію й посидіти де-небудь у вихідний, залишилося вирішити де. Оскільки моя Катруся у цьому експерт й знає майже всі хороші заклади Манхеттена, набираю її в обідню перерву.

— Привіт, пропажа, — відповідає подруга.

— Привіт, Катюш, вибач мені, часу не було, тиран під боком був.

— А тепер він випустив тебе на прогулянку? — розсміялася Катя.

— Типу того, роботу ніхто не скасовував. Ти як?

— Сиджу, жую якусь дієтичну фігню.

- Я сьогодні відмовилася від бургера й замовила салат, — похвалилася своїм досягненням, — так що у Лізі траур.

— Розумниця, квіточко.

— У нас тут намічаються посиденьки по закінченню відразу декількох проєктів, потрібна порада куди краще сходити.

— За однієї умови, — почула я у слухавці.

— Якої?

— Я йду з вами, інакше просто збожеволію одна у квартирі.

— Ітана не чути? — поставила хвилююче питання.

— Ні, — сумно зітхнула подруга. – Але мені прийшла посилка, кур'єр вранці приніс.

— Від нього?

— Так. — По голосу було зрозуміло, що подруга сумує.

— І? Тебе катувати? — почала я дратуватися.

— Красиві сережки з білого золота з недешевими камінчиками, — видала Катя.

— Ого, — вирвалося у мене. — А це точно від Ітана?

У Каті завжди була юрба залицяльників і це може бути один з них, втомлений від простих знаків уваги й прийнявший рішення перейти на новий рівень залицянь.

— Там була картка, не скажу про її зміст, але це точно від нього.

— Навіть не знаю, що сказати.

— А не треба нічого говорити, Аліс. Він так відкупився від мене. Заплатив за приємно проведений час. Мені так гидко, що вити хочеться, перший раз відчуваю себе так хреново. Чому саме зараз й саме він? Я навіть згодна на менеджера, тільки б прибрати цю тяжкість у грудях.

— Катюш, приїжджай до мене, посидимо й все обговоримо.

— Пропонуєш себе жилеткою? — хмикнула подруга.

— Ким завгодно, лише б ти знову стала радісною.

— А твій тиран?

— Він на перевихованні.

— Та ти підступна жінка, — розсміялася Катя.

— Чекаю тебе після роботи, — відповіла в її манері й відключилася.

Залишилося розібратися з Аланом. І чому це боса не чутно сьогодні? Тільки я зібралася його набрати, двері з шумом відчинилися. На порозі виник великий бос, уважно мене оглянув й зачинивши двері з хижою посмішкою попрямував до мене.