Читати книгу - "Парі на каченя, або Пограємось хлопчики , Тіна Вітовт"

Артем

І звідки він тут узявся? Ніяк зрозуміти не можу. Він мав перебувати, як мінімум у сусідній країні. А тут на тобі, не очікували? Ще тільки бракувало зараз розбірок з колись хорошим нашим другом. Чому колись? А все виною непорозуміння річної давності. Як то кажуть шукайте жінку. І ще б я зрозумів, якби вона варта була тому що наша дружба дала тріщину, так ні ж звичайна дівчина, котрій закортіло гострих відчуттів, та яка ніяк не могла розібратися - якого ж хлопця їй обрати.

Крутити захотіла, тоді ще, нашою четвіркою. Так нас хороших друзів була четвірка, доки не з'явилася крихітка Ангеліна. Від ангельського у неї тільки ім'я, а так ще та чортівка.

Хороші тоді були часи. Навчалися разом, на спортивні секції ходили разом, і звісно гуляти ходили також разом. Треба ж було з'явитися тій скалці, здавалося і не заважала відразу, а пізніше почала гноїтися, як будь-яка зараза.

У одного Стаса вистачило розуму відразу відійти убік, та продемонструвати дівчині своє ставлення до її підступної гри. Він і нас попереджав, що не все так просто та однозначно, як може здатися на перший погляд. Недовіряв чортівці, запримітив підступ, а ми проґавили. Ми ж троє дурнів, сліпо вірили у її майстерно створений образ, наївної чарівності.

Не те щоб я чи Тимур був закоханий, ні, швидше захоплений незвичною дівчиною. Хто закохався так це Марк. Його реально повело на дівчиськові. І тим болючіше він переніс викриття лицемірства коханої, якій сліпо довіряв.

Якби Ангеліні вистачило розуму зупинитися, та придивитися до нас, вона б неодмінно помітила, кому небайдужа. Але дівчисько позбавлена будь-яких стоп кранів, та і як показав час неймовірно цинічна та корислива особа. Вирішила шантажувати мене, розповіддю про залицяння до неї, за спиною друзів. Думала налякає цим мене. Ага, злякала їжака... Тим більше що і залицянь як таких і не було, так пару підкатів, і то нею ж і спровоковані.

Вирішив не тягнути кота за хвоста, розповіли один одному все як було. Ми як справжні друзі з Тимуром відразу порозумілися, тим більше його вона також шантажувати спробувала. Стас не втримався від фрази: "а я вас попереджав". Тільки Марк неповірив, засліплений коханням до Ангеліни. Вона ще не добралася до нього, чи і не планувала. Це вже було не так і важливо.

Тоді Марк обірвав на час наше спілкування. Ми ж вирішили дати йому час охолонути, не кожен день чуєш подібні речі про кохану дівчину. Думали минеться, налагодиться.

Не минулося, не налагодилося. Не знаю що там наплела вона Марку, але одного з вечорів, коли ми перетнулися, він наче зірвався, накинувся на мене з кулаками, ледве нас розняли. Тоді отримав не тільки я, а і Тимур зі Стасом за те що відтягували, ну і Марк від мене, так для профілактики, можливо тоді щось стало на місце у його мізках.

Ще за деякий час Ангеліна його кинула, та обзавелася "татусьом". Оце вже було бридко. І виправдання їй ніхто не знайшов.

Марк попросив у нас вибачення у телефонному режимі, та перевівся за кордон на навчання. Навіть не наважився попрощатися перед від'їздом вживу з нами. Ми вже постфактум дізналися про його перехід та від'їзд. Втрачати друга було важко. Спілкування з ним обірвалося.

Сьогодні ж він з'явився нізвідки, та ще й у нашому селищі. І як на зло, вподобав дівчинку, яка майже моя дівчинка. Та яка майже, вона моя. З Тимуром ми розберемося, надіюсь він спокійно відступить. А якщо ні, дочекаємося кінця літа, тобто парі. Тоді у нього не буде причин протестувати.

Зараз же головне порозумітися з Марком. Можливо і спілкування відновити вдасться. По крайній мірі я на це надіюсь, і судячи зі спільної реакції усі не проти.