Читати книгу - "Континент бойових ткачів, Козел Валерія"

- Хелісен! – осмикнула його Рей, - слідкуй за язиком. Маркіз Альберон – один із найвідданіших підданих Її Величності. Усі його рішення завжди приймаються на благо принцеси. І він ніколи не дозволить власним почуттям та егоїзму взяти верх.

Хелісен лише мовчки закотив очі. Про ніжні почуття Еріела Альберона до принцеси Фарлезу не знали хіба що миші з палацових погребів. І навіть попри те, що ці почуття, вочевидь, були взаємні, маркіз ніколи не дозволяв собі нічого, що могло б поставити принцесу у незручне становище. Про їхній шлюб говорили відтоді, як Емілія народилась. Та нажаль, батько Еріела вже тоді знав про угоду, яку уклав король з імператором Сін. Тому, сина він одразу опустив на землю, аби той не плекав ніяких надій. Та Еріел все рівно залишився біля принцеси ставши для неї справжньою опорою. У глибині душі, Рейна сподівалась, що колись вони зможуть стати щасливими. А враховуючи, що імператорська родина загинула, тепер це було більш реальним. Вона розуміла, що якби Альберон дійсно почав діяти, він би досягнув свого. Але…

- Повернемося до нашої проблеми. Більш ніж очевидно, що Ален дійсно вимагатиме видати йому принцесу Каю, - зітхнула Рейна, - тож план такий. Щойно завершиться тиждень обміну, ми супроводимо студентів до Академії. Після цього Вовчий загін відправиться до Ліберії. Потрібно буде розробити стратегію захисту.

- Зачекай. А як же я? Де в цьому плані я? – раптом запитала Лейла.

- Ти в цьому плані сидиш під бар’єром мого діда в Академії, в оточенні купи стражників і під броньованим крилом Еліаса, - просто відповіла Рей.

- Але це неправильно! – Лейла схрестила руки на грудях, - по-перше, я маю нанести візит Її Високості і переконати її підданих у тому, що я не претендую на трон Фарлеза! Це вирішить одну з проблем. Я хочу показати, що моя мета – це стати гарними союзниками з принцесою. По-друге, якщо вже на нас чекає битва, я не можу ховатися!

- На нас чекає дуже неприємна зустріч з напівкровкою, який подолав море, аби забрати тебе. Думаєш, гарна ідея, зробити йому такий подарунок, привівши тебе?

- Я можу про себе подбати!

- Лейло, при всій повазі… але він мене на лопатки вклав! Впевнена, що тобі стане сил з ним тягатися?!

- Хіба ви не захистите мене?

- А якщо не зможемо? Він і його тринадцять воїнів поставили на коліна цілу імперію! Їм вистачило всього декілька місяців! Думаєш, нас чотирьох вистачить, аби протистояти йому?

- Рейна діло говорить, - озвався Еліас, - щойно він отримає тебе – вважай, ми вже програли. Мені здається, що варто спочатку розвідати обстановку, а потім вже приймати рішення стосовно твоєї участі у цій війні.

- Ми вже говоримо про війну? – усміхнувся Хел.

- Думаю, її не уникнути у будь-якому випадку, - зітхнув Ел, - сумніваюсь, що з Аленом взагалі можна домовитись. Він звик брати те, що забажає. А те, що взяти не може – він знищує. Ми маємо бути готові до найгіршого розвитку подій.

- Хай там як, а я все ж не маю наміру лишатися під куполом! Я поїду з вами! – промовила Лейла.

- Ні, - похитала головою Рей, - це навіть не обговорюється.

- Я не прошу твого схвалення, Рейно! – Лейла почала підвищувати тон, - я не стану ховатися, як миша, коли вирішується доля цілого континенту.

- Припини поводити себе як дитина! Як ти не розумієш, що це не забавки?! Ми можемо програти навіть не розпочавши бій! Лише тому, що тобі хочеться пограти у героїню!

- Як я маю вести за собою народ, якщо ховатимусь?! Я тільки-но відновила свою честь! Свій титул! Яка з мене легендарна принцеса, якщо я буду відсиджуватись під барʼєром ректора?! Я маю продемонструвати свою волю! Більше я не тікатиму і не ховатимусь!

- Хтось хоче мені допомогти?! – роздратовано огляділась Рей.

- Я їду з вами! Крапка! – стисла губи Лейла.

- Лейло, послухай… - спробував втрутитись Таск.

- Досить! Ми всі прийняли на себе цю відповідальність! Ми прийняли свої ролі!!! – раптом вигукнула сприганка, - я – принцеса Кая! А ти мій генерал, Рейно! І мій наказ!..

Вона осіклась.

- Що ти сказала?.. – майже пошепки перепитала Рейна.

- Я не… просто… пробач, Рей! Я це у запалі… я б ніколи!..

- Я присягала лише одній принцесі! – у голосі Леарлес відчувалась пожежа, - і лише одна принцеса може віддавати мені накази.

- Так, я просто…

- До біса… - відмахнулась Рей, - відтепер, роби що забажаєш! Хочеш поставити під загрозу своє життя? Аби весь Великий континент був під загрозою через твої каприз? Вперед! Я більше не зупинятиму!

- Рей! – Лейла спробувала вхопити її за руку, але та її відсмикнула.

- Удачі, Ваша високосте, - відвернулась вона і вийшла з кімнати, гучно грюкнувши дверима.

- А ти сильно її зачепила, - усміхнувся Сіраш, - командир ненавидить накази.

- Я ж не хотіла… - зітхнула Лейла, - чому вона так?..

- Я її наздожену, - піднявся Таск.

- Обійдешся, - дорогу йому перекрив Хел.