Читати книгу - "Хроно-86: Мандрівники, Нічний Влад"

В темному плащі, Віктор підходив до головного намету, у якому знаходився Мазепа. Він був готовий змінити ще одну подію в історії.

- Віктор! - його голос прорізав тишу.

Віктор різко обернувся, відчуваючи здивування, змішане з роздратуванням.

- Ви… - його губи скривилися у саркастичній посмішці. - І як ви звідти вибрались так швидко?

- Це не має значення. - голос чоловіка був твердим. - Ми не дозволимо тобі змінити історію.

- О, а я думав, що ви розумніші. - хмикнув Віктор, торкаючись пристрою на зап’ясті. - Ви не розумієте, що я роблю це заради справедливості? Історія має бути іншою. Я лише допомагаю їй стати такою, якою вона повинна бути.

Він підняв руку, збираючись натиснути кнопку на механізмі. Але в ту ж мить повітря розрізав металевий спалах.

Лезо з неймовірною точністю встромилося прямо в пристрій на його зап’ясті. Почулися тріск і електричний розряд, іскри розлетілися навколо. Віктор скрикнув, спробувавши стримати пошкоджений механізм. Проте було вже запізно.

Його тіло почало затягувати у блакитне сяйво, немов сама течія часу виривала його звідси. Його обличчя відображало не лише біль, а й злість - він розумів, що програв.

- Ні! - Віктор спробував втриматися, але механізм вже активувався без його контролю.

Світло стало нестерпно яскравим, і через мить він зник.