Читати книгу - "Солодка Даруся"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Бабко, а що, ця наша солодка Даруся від роду така німа та дурна?
— Не від роду — від судьби. Але вона не дурна, внучку, то люди думають, що вона дурна, бо не така, як усі. А я так не думаю... Та й не винна вона ні в чому. Але така судьба в неї. Тобі то ще знати рано. Виростеш — я тобі все уповім. Як дожию...
— Видите, Марійо, ви тут усе знаєте, бо в сусідстві які роки жиєте... Якби той Іван Цвичок не убрався був у воєнну форму та у то галіфе, усе було би добре.
— Може, й так, а може, й ні. Він не знав. Та й ніхто не міг знати.
— Але хтось міг сказати. Ви могли сказати, Марійо...
— Усього сказати не годен, навіть коли б хотів. Та й ніхто не хоче мішатися в друге життя. Але з другого боку, дивіться, виходять хлопці з армії, ідуть по селу у воєнній формі — і нічого Дарусі ніколи не було.
— Так то по селу вони ходили, а Цвичок став перед її очі. А він уже був їй, як рідний, то й збоялася, певно, його виду. Що ви думаєте собі, певно, що вона згадала давнє, коли таке з нею приключилося. А шкода... Я вже думала, що хоч трохи полегша бідній дівчині хоч на старість буде від Івана. А так, сирота, хто її догляне, як ми, Марійо вивмираємо? Вже ближиться нам до Йорчихи дорога.
— Ох, кумко-любко, Васютко злотна... Життя — то трояка ружа, казала колись моя свекруха, дай їй царство небесне. А я молода — дурна була. Думаю, таке каже, у очах їй троїться, чи що... А вона каже: невісточко, ти думаєш, що ружа ружевий колір має. А воно ні. На то вона трояка ся називає. Так і життя. То чорне тобі покажеться, то жовте, а там, дивися, загориться червоним. Ніколи не знаєш, яку барву завтра уздриш. Чекаєш одної, а воно тобі показує другу. Ох, довго думав Бог, аби людям усякі кари попридумувати. Довго і добре думав, кумо. А ми і не знаємо, за що...
7 лютого — 7 березня 2002, Київ — Конопківка на Тернопільщині
3-10 січня 2003, Київ
13 жовтня 2002 — 4 травня 2003, Київ — Гута на Івано-Франківщині
1
Георгіни (розм.) — жоржини. На Буковині георгіна — це не русизм. Є навіть таке жіноче ім'я.
2
Дримба — гуцульський губний музичний інструмент.
3
Дямба (зневаж.) — рот.
4
Чір (діал.) — собача їжа, каша.
5
Кавальчик (діал.) — маленький шматочок.
6
Мольфарити (діал.) — чаклувати.
7
Фалди (діал.) — складки.
8
Веремінність (діал.) — вагітність.
9
Дріб (діал.) — вівці.
10
Чипіти (діал.) — бути нахиленим.
11
Слоняти (діал.) — присипляти.
12
Primar (рум.) — сільський голова, двірник.
13
Вадитися (діал.) — сваритися, сперечатися.
14
Romania mare (рум.) — велика Румунія.
15
Granicer (рум.) — прикордонник.
16
Шпаровитий (діал.) — винахідливий, метикуватий.
17
Міщулик (діал.) — мішечок.
18
Сардак (діал.) — верхній вовняний гуцульський одяг.
19
Кучерявий (перенос, знач.) — напідпитку.
20
Kobita (польс.) — жінка, любка.
21
Ґаліція (розм.) — Галичина.
22
Каламітний (діал.) — заводій.
23
Крішечка (діал.) — дрібка.
24
Половик (діал.) — яструб.
25
Мерша (діал.) — мертвечина.
26
Сороківники (простон.) — побиття сорока буковими палицями.
27
Vorbiti româneşte! (рум.) — Говоріть румунською!
28
Domnul (рум.) — пан.
29
Нафта (розм.) — гас.
30
Траджувати (діал.) — нести, переміщати.
31
Флинькати (діал.) — плакати, схлипувати.
32
Вироб'єки (діал.) — взуття, святкові постоли з телячої шкіри
33
Мняцканий (діал.) — зімнутий, непрасований.
34
Каламотити (діал.) — крутити, колотити.
35
Глагоїти (діал.) — заспокоювати.
36
П'їланитися (діал.) — лізти, дертися.
37
Ґата (рум.) — по всьому.
38
Фертик (діал.) — по всьому.
39
Спрутити (діал.) — напнути.
40
Люба (діал.) — кохання.
41
Каня, половгік (діал.) — яструб.
42
Первий (діал.) — двоюрідний.
43
(рум., зверт.) — пані.
44
Рупцак (діал.) — рюкзак.
45
Верстак (діал.) — ровесник.
46
Колітка (діал.) — замок.
47
Возниця (діал.) — дерев'яна споруда для коптіння м'яса димом.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Солодка Даруся», після закриття браузера.
