Читати книгу - "Майбутнє імперії, Серена Давидова"

Міністр кинув погляд на документи, очі його забігали, він намагався знайти виправдання:

— Не може бути... Можна переглянути...

У залі запала напружена тиша. Міністри мовчки вивчали звіти.

— Ці дані не достовірні, — рішуче сказав хтось. — Кожному полку виділяється саме така сума, як у звіті казначейства.

Я тихо, майже без емоцій, запитав:

— Значить, капітан десятого кавалерійського полку бреше?

Усім було відомо, що капітаном того полку є син міністра економіки — той самий, хто відкрито краде, як і батько.

Міністр почервонів і спробував виправдатися:

— Ні, ваша величносте...

Я різко змахнув рукою в бік Рюно, і варта увійшла до зали. Вони схопили міністра, який благаючи просив помилування, та вивели з зали. Потім проведуть дізнання, і вся правда випливе на поверхню.

— Наступне питання — покращення роботи державного апарату, — продовжив я. — У мене є донесення про неефективність та корупцію в усіх відомствах.

Цього дня ще двоє міністрів отримали підозру в розкраданні казни. Цей маневр мав налякати інших. Ці троє були найбільш відданими моїй матері й почувалися в безпеці, тому й діяли настільки нагло. Тепер же їхній репутації завдано нищівного удару.

У ранковій газеті я наказав широко висвітлити їхні корупційні махінації. Потрібно діяти відкрито, щоб народ не думав, що імператор просто усуває неугодних чиновників.

Це був лише початок. І я відчував: скоро настав час змінити Аурелію назавжди.