Читати книгу - "Зотліла, Александра"

- Ууу, Саня, це хороший знак. 

- І чим же це добре?

- Тим, що твої відчуття є спокійними і плавними, а не на грані божевілля.Так має бути.

- Лєн, я прекрасно розумію, що нічого хорошого з цього не вийде. Нажаль, в житті не буває, як в книжках чи фільмах. Все набагато простіше. Пройде час, я закінчу коледж і поступлю в консерваторію, а все, що було між мною і Русланом Сергійовичем, залишиться лише спогадами. 

- Можливо так, можливо ні. Все може змінитися.

- Я цього не виключаю, але надіятися і будувати якісь повітряні замки, не збираюся.

- Мда Саня, іноді ти мене лякаєш своєю сталевою логікою.

- Що є то є.- Посміхнулася.