Читати книгу - "Том 3"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Єпископ
Вони ідуть за те велике слово, якого всім словам людським несила достоту розказати.
Неофіт-раб
Що за слово?
Єпископ
Те слово — бог. Він альфа і омега, початок і кінець. Ним все настало і ним усе живе, і більш немає богів на світі, окрім сього бога, він є і слово, й сила, і життя.
А всі оті, що звалися богами в поганськім світі,— ідоли бездушні або злі духи, слуги князя тьми.
І се за те нас мучать, розпинають, що ми не хочем ідолам служить і князя тьми признати нашим богом, бо ходимо не в темряві, а в світлі.
Неофіт-раб (палко підхоплює слова єпископа)
«Бо ходите не в темряві, а в світлі», то й скинули терпливість і покору, як маску міма, геть з свого обличчя, не хочете служити і коритись тому, чиєї влади ваші душі признати більш не можуть, проти кого боротись вам велить сумління ваше!
Чи так я зрозумів тебе, мій отче?
Єпископ
Так, лиш одно додати мушу я: ми боремось в терпливості й покорі.
Неофіт-раб (упалим голосом)
І знов нічого я не розумію: боротися в покорі. Що се значить?
Єпископ
Ми боремося з духом, не з людьми.
Ми платимо покірно всі податки, ми кесаря шануємо і владу, це повстаєм ні словом, ані ділом
супроти них, а тільки князю тьми ні жертви, ні поклонів не даємо.
Неофіт-раб
А хто ж такі той кесар, тая влада?
Хіба ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали?
Єпископ
В той час, як служать ідолам, а в інший — вони начальники, від бога дані.
Неофіт-раб
Від бога? Від якого?
Єпископ
Бог єдиний на світі є, бог Слово, бог Любов.
Бог триєдиний, Батько, Син і Дух.
Неофіт-раб
То се він дав і кесаря, і владу преторіанську та патриціанську, і владу над рабами багачів?
Єпископ
«Нема на світі влади, окрім тої, що йде від бога». Бог є цар і пан над усіма владиками земними, вони в його руці, і він помститься над ними за неправду, а не ми.
«Мені належить помста»,— каже Вічний.
Неофіт-раб
Коли ж та помста?
Єпископ
Хто збагнути може шляхи господні?
Неофіт-раб
Може, аж тоді, як царство боже стане по всім світі, коли Христос на землю вдруге прийде?
Єпископ Тоді напевне буде божий суд.
Неофіт-раб А потім що?
Єпископ
Одна отара буде, єдиний пастир. ,
Неофіт-раб
А при нім не буде помічників, намісників господніх, ніяких тих начальників над нами?
І вже тоді не будуть більше люди у думці вільні, а в житті раби?
Єпископ
Не знаю, сього слова нам не дано від господа Христа й йою послапціс.
Неофіт-раб
Отак?.. Про мене ж, хай воно й ніколи, те царство боже, не приходить!
Старий раб (з невимовним жахом)
Боже!
Рятуй нас від гріха! Що він говорить?
Вся громада християнська гомонить; окремих слів не чутно, ало гамір, як хвиля, росте, наповняє крипту і луною розкочується по темних переходах катакомб.
Єпископ (підіймає руку вгору. Дужим голосом)
Мир, браття, вам!
(До неофіта-раба.)
Покайся, нечестпвиіі! візьми назад слова ті необачні, бо гірш тобі на тому світі буде, аніж на сьому. Хто па сьому світі
не хоче царства божого вбачати, той втратить і небесне царство боже і буде вергнутий в геєну люту, де пломінь невгасимий, плач і скрегіт і де робак довіку точить серце.
Неофіт-раб
(палко)
Ні, не покаюсь. Ти, старий, даремне мене геєною лякаєш. Маю геєну ту щодня і щогодини, навколо себе чую плач і скрегіт, щодня мені робак той точить серце.
То ж він мене привів сюди до вас шукати правди, волі і надії.
А що я в вас найшов? Слова облудні і марну мрію про небесне царство та про царя єдиного в трьох лицях, що над панами нашими панує, а їм дає над нами панувати від першого до другого пришестя, а може, й далі. Може ж, і по смерті у тім небеснім вашім царстві божім довіку буде так, як тут до часу,— безплотні душі ваші будуть вічно терпіти і «боротися в покорі».
Сей рабський дух
(на старого раба)
і там служити буде не тільки зо страху, а й по сумлінню душі патриціанській можновладній, сей
(на крамаря) буде важити добро і зло і чистоту по часточках вділяти, сей
(на диякона) раз на тиждень буде роздавати духовну страву отакій голоті, як хоч би й я, а ми вже, злидарі, стоятимем тихепько та покірно,
немов старці перед багатим паном, ждучи, який нам знак подасть єпископ, чи він хоч слово мовити дозволить, а може, нам звелить співати гімни єдиному цареві всіх царів і панові усіх рабів небесних.
Ні, далебі, не знаю, чи не краще було б мені в самій геєні вічнійу ніж у такому рабстві безнадійнім, з якого й смерть вже визволить не може.
Єпископ
(що вже спільна раз намагався перервати ту мову і стукав
патерицею об землю, гнівним і грізним голосом покривав слова неофіта-раба)
Геть, відійди від мене, сине тьми!
Лиши сей збір! Чого сюди прийшов бентежити святу громаду нашу?
Нащадку злий єхидни, скрийся в нору, з якої виліз на погибель душам!
Неофіт-раб
Ні, ти мене не смієш проганяти, бо я сюди прийшов по твому слову, повіривши обітниці лукавій, немовби тут знайду любов і спокій, і вічнеє життя. А ви забрали остатній спокій і любов остатню навіки отруїли, і тепер душа моя вмирає. Я не знав, що значить гріх, я тільки знав нещастя, а ви мене навчили, що то гріх і нечесть перед богом. Я був певний, що смертю покінчаються всі муки, а ви мені відкрили ціле пекло в просторі вічності за гріх найменший.
Так мусите ж ви дати оборону від безлічі гріхів отих пекельних.
Учили ви мене любити ближніх, так научіть мене їх боронити,
' а не дивитись, опустивши руки, як в рабстві тяжкім браття погибають.
Все ваше милосердя, наче латка
на ветоші злиденного життя, і тільки гірше злидні виявляє.
Чи молоко чужої жінки дасть моїй дитині ніжність материнську?
Чи верне чиста одіж чистоту моїй щодня плямованій дружині?
Чи я забуду серед ваших зборів мою сумну, зганьбовану оселю?
Не хліба хочу я, не слова прагну,—
любові чистої без плям бажаю,
без заздрощів, без сумнівів нечистих,
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Том 3», після закриття браузера.