Читати книгу - "Невідома планета, Олександр Кваченко"

— Ти мене завтра забереш із шостого рівня, о котрій час приходити й що з собою брати?

— Інструменти та технічного дроїда точно, мої всі зайняті. Завтра на вісім я на тебе чекаю.

— Добре. Мене викликає Кіра, просить іти до їдальні. До завтра Тех.

Інтерлюдія Ліка.

Після перегляду відео я спочатку не повірила результатам аналізу дії речовини на тіло людини, але після того, як ознайомилася з викладками та формулами наведені Уною, мій світ перевернувся. Вирішила все перевірити ще раз і розрахувати формулу в нейромережі за допомогою свого ШІ.

Отримавши цей досить суб'єктивний результат, я подвоїла свої потуги у цьому напрямі та захопилася експериментом. Не помітила, як сторонні думки вилетіли з голови й у віртуальному тілі мого піддослідного після застосування цієї речовини проступили найтонші, бляклі зелені лінії життєвої системи. Справа пішла: застосування речовини зосереджувало розгін енергії в тілі та підганяло регенеративну функцію і відновлення організму. Щоденне поглинання речовини вимагало інтенсивного харчування, інакше ефект падав. З'ясувалися досить цікаві речі при уважному вивченні м'язів і порівнянні їх з тими, що були до приймання речовини. У них формується додаткова структура волокон, які прискорюють самі м'язи та проходження імпульсів у людини, також зміцнюється кісткова структура. Енергія, проходячи через подібні місця, повинна давати якийсь ефект людині, але нейромережа не змогла вивести остаточний варіант, що здобуде людина після довготривалого приймання речовини, тут потрібні додаткові дослідження.

Але й приймання невеликої дози речовини викликав багато позитивних відгуків. Цей розгін життєвої енергії та прискорення її течії по системі активує регенеративні функції органів і систем організму. Розгін речовиною енергії в черевній порожнині з застосуванням їжі вів до швидкого перетравлення їжі та насичення організму поживними речовинами. Кров несла до органів речовини, життєва енергія прискорювала процеси, оновлювала клітини. Разом, це вело, до прискореної регенерації. На рівні травм і дрібних пошкоджень, це працювало досить швидко: за годину цілеспрямованого застосування речовини вдавалося досягти того, на що йшло раніше, як мінімум дві доби, адже організм сам себе поступово лікує і регенерує, намагаючись зберегти себе.

Зробивши первинні висновки та підтвердивши дослідження Уни, я зрозуміла перспективи та можливості, що відкрилися, і в мене перехопило дух. Потрібен терміново зразок речовини, і я викликала Міка. Але він не зрозумів важливості зробленого відкриття, та обіцяв потім принести зразки з аномалії, речовина має бути в них. Він не поспішав. Як він міг, це ж історичний момент. Щоб не нервувати себе, занурилася в додаткові розрахунки.

Коли я отримала зразок, спробувала виділити речовину й отримана концентрація виявилася вкрай мала, синтезувати апарати його не змогли та довелося обробити всі зразки що приніс Мік. Буквально вичавити з усього сік, що залишився, і перевести в прийнятну дозу. Це вже було щось схоже ту речовину за описами Уни. Варіант використання виглядав так - давати отриманий препарат із внутрішньовенним харчуванням, або приймати з їжею раз на день. Розрахунок нейромережі видав максимальний ефект на пацієнта без неї, оскільки вона може сприймати його як побічну речовину і частково нівелювати результати. Потрібно було провести експерименти на дослідній людині без нейромережі. Я звернулася до ШІ.