Читати книгу - "Утопія; Місто Сонця"

італійського тексту, виконаних на самому початку XVII ст. Потім, 1613 року, сам Кампанелла переклав італійський текст латинською мовою, що була в той час міжнародною. Саме цей латинський текст твору вийшов у світ через десять років у Франкфурті-на-Майні. Причому видано було його не самостійною книжкою, а як додаток до об’ємної «Реальної філософії» — філософського трактату, в якому висвітлювались різні теми: природа речей, мораль людей, політика й економіка. Саме до політики — третьої частини цього трактату — він і був доданий під заголовком «Брата Фоми Кампанелли Доповнення до Політики. Місто Сонця. Ідея філософської республіки». Такий заголовок стояв на титульному аркуші, а на першій сторінці самого тексту був надрукований трохи інший: «Місто Сонця, або Про ідею республіки. Поетичний діалог». Видання це здійснив друг автора, визначний юрист Товій Адамі. Через чотирнадцять років уже сам Кампанелла, перевидаючи «Реальну філософію» в Парижі, перевидав водночас і «Місто Сонця». Трете видання цього твору було посмертним: вийшло воно в Утрехті (Голландія) в 1643 р.

«Місто Сонця» Кампанелли — одне з найяскравіших, найзріліших творінь ренесансної філософсько-політичної думки і за своїми реформаторськими тенденціями не поступається перед «Утопією». Т. Кампанелла так само, як і Т. Мор, намалював картину уявної сонячної держави, вірячи, що нащадки створять собі за її взірцем реальну державу. Своїм твором італійський мислитель по праву посідає почесне місце в розвитку передових суспільних вчень, виступає як один з перших провісників комунізму. Вчення Кампанелли, ясна річ, не є вченням наукового комунізму, бо мислитель не володів ні матеріалістичним світоглядом, ні знанням законів історичного розвитку.

Високо цінували Кампанеллу основоположники наукового комунізму. К. Маркс зараховував його до тих мислителів, які «стали розглядати державу людськими очима і виводять її природні закони з розуму і досвіду, а не з теології»[194]. Ф. Енгельс, який у 1878 р. в праці «Розвиток соціалізму від утопії до науки» встановив поділ соціалізму на утопічний і науковий, щоправда, не називає і не оцінює «Місто Сонця» і «Утопію», але безперечно мав їх на увазі, коли пише, що утопічні зображення ідеального суспільного ладу в XVI і XVII століттях являють собою теоретичні виступи «того класу, який був більш-менш розвинутим попередником сучасного пролетаріату»[195], і коли пише, що його радують «зародки геніальних ідей і геніальні думки, які прориваються на кожному кроці крізь фантастичний покрив і яких не бачать філістери»[196].

Про зацікавлення В. І. Леніна Кампанеллою свідчить те, що в його особистій бібліотеці були «Місто Сонця» в російському перекладі А. Г. Генкеля і книжка Лафарга, присвячена його творцеві. А. В. Луначарський у статті «Ленін про монументальну пропаганду» згадує, що під час його розмови з В. І. Леніним про монументальну пропаганду творець Радянської держави звернув увагу на велике наочне і виховне значення фресок, якими були оздоблені мури «Міста Сонця».

Безстрашному оборонцеві прав людини присвятив натхненний свій вірш Борис Олійник:

Христос, якщо за біблією йти,

Був до хреста у тридцять три прикутий,

За що й здобувся на звання — святий —

О третім дню великої покути.

Три дні на цвяхах мучитись жорстоко!

Не доведи... Та з чим тоді зрівняти

Пекельну муку — тридцять і три роки

Щодня, щомиті на хресті конати?!

Нащо вже в інквізиції майстри,

А й ті втомилися лупати скелю...

А мо’, чергова казка пустомелі?

Бо де ж: у тюрмах цілих тридцять три?!

Тому, хто сумнів пестив до пори,—

Явися, дух Томмазо Кампанелли!

Всі тридцять три... Та ба — не став святим.

На цей раз люди, до поклонів схильні,

Не віддали його богам, і тим

Уперш належне воздали Людині[197].

Твір Кампанелли перекладений багатьма європейськими мовами. Російською він перекладався кілька разів. Найдосконаліший з них вийшов у 1934 р., здійснив його Ф. О. Петровський, який подарував радянському читачеві не одну пам’ятку римської літератури, зокрема незрівнянний переклад поеми Лукреція «Про природу речей», епіграми Марціала та інші. Йому ж належать коментарі, в яких висвітлено життєвий і творчий шлях Кампанелли, а також грунтовні примітки до «Міста Сонця».

Нинішній переклад «Міста Сонця» українською мовою — перший в українській літературі. Твір перекладено за його першим виданням 1623 року в Франкфурті-на-Майні.

Йосип Кобів

Томмазо Кампанелла Місто Сонця

Переклали Йосип Кобів та Юрій Цимбалюк

Співрозмовники:

Чернець і Генуезець [198]

Чернець

Будь ласка, розкажи, що ти бачив цікавого, мандруючи морями, і яких тобі довелося зазнати пригод.

Генуезець

Я вже розповідав тобі, як, об’їхавши навколо світу, наш корабель прибув насамкінець на Тапробану[199], що лежить на самому екваторі. Там мене висадили на берег. Боячись попасти в руки дикунів, я довгенько ховався у лісі. Та, зрештою, мені довелося вийти зі своєї схованки, і я опинився на розлогій рівнині.

Чернець