Читати книгу - "Балта – Бруклін – Балтимор. Історії та малюнки з імміграції… (збірник)"

Ніколи не зупинятись на досягнутому. Завжди можна знайти шляхи для вдосконалення. Не все вирішують гроші, є потужніші ресурси. Готівка – останній козир в арсеналі. Є думка, талант і уява.

Не забувати про інфляцію. Гроші можна вкладати лише так, щоб їх не з їла інфляція. Банківські рахунки для цього не підходять, навіть у Швейцарії. На мою думку, нерухомість завжди і всюди буде гарною інвестицією.

Використовувати помилки з метою створення нових можливостей для успіху. Будь-яку невдачу можна повернути так, щоб створити можливість для майбутнього успіху. Завжди в будь-якій економіці існують можливості для вигідної справи. Треба лише навчитися їх бачити. Привчити себе їх постійно шукати, а коли знайшов – бути готовим їх використати. Не упускати шансу! Бо ж кожній людині даються шанси. Часто ми їх просто не помічаємо. Лінь, байдужість, неготовність, заздрість стоять на нашому шляху.

Ми всі знаємо приказку: щастя не в грошах, а у їх кількості. Дехто погоджується лише з першою частиною, дехто з цілою фразою. Але мова йдеться про щастя. Ми народилися, щоб бути щасливими, завжди цього прагнемо. Хочемо, щоб наші діти мали щасливе життя. Щоб наша країна, взагалі уся планета були щасливими. Але в кожного своє розуміння щастя… Це залежить від ніші, хто яку собі знаходить, так мені здається. Аскети можуть бути щасливими зі своєрідно вирішеними фінансовими проблемами.

Кожна людина, незалежно від бажання, в житті стикається з проблемою вирішення свого власного фінансового питання. Фінанси й виживання – як два боки медалі. Я не наважусь сказати, що щастя в грошах, бачив десятки прикладів, що це не так. Але скажу, що гроші, матеріальна свобода – важлива складова пошуку щастя. Як на мене, щастя – це шлях до досягнення свого життєвого покликання.

На початку шляху до фінансової свободи нам усім треба навчитись, від чогось відмовлятись заради досягнення мети. Але без крайнощів – не треба морити голодом власну сім’ю. Якщо чогось дуже хочеться, то необхідно знайти ідею, як це отримати, не зашкодивши основній справі. Усе починається з ідеї. Це можливо. І неодмінно святкувати маленькі перемоги! Організм цього потребує. Не тільки застіллям, а й поїздкою чи подарунком, які запам’ятаються й пізніше стануть маяками чи віхами маленької перемоги.

А маяки потрібні всім… У складні моменти маяком може бути висока мета або відпочинок на морі, чи зустріч з добрим другом сам на сам. Щось таке, щоб усвідомити тимчасовість ситуації. Мені така тактика завжди допомагає.

Узагалі, в житті, як і в бізнесі, найкраще робити те, що підказує серце. І надалі не буде на кого вину перекладати. Ми всі просуваємось по накресленому шляху. І проблеми тільки підштовхують нас до прогресу. Не скажу, що до порад не треба прислухатися. Просто їх не треба сліпо виконувати. Хай би там що я робив, завжди знаходились критики, панікери і пупери-заздрісники. Але для чого витрачати на них час? Сіра маса ніколи не любить вискочок, а тільки вискочка й може чогось досягнути.

Коли слухаю критику або пораду в бізнесі чи мистецтві, то найперше – намагаюся вислухати. Одночасно з’ясовую для себе, хто зі мною говорить, який людина має досвід, чого досягла в житті сама. Не варто слухати порад про бізнес тих, хто все життя працює на боса – нерозумно питати в продавця енциклопедії, чи потрібна вам енциклопедія.

Звичайно, до друзів варто прислухатись, цінувати й радіти зустрічам з ними. Справжні друзі – великий подарунок долі, навіть якщо виникають непорозуміння. Але не можна сліпо слідувати порадам, не можна, щоб вони збили з основного шляху. Найкраще, коли вони вас лише підштовхнуть. А обмін ідеями, думками, взаємопорозуміння – то якісний час нашого життя. Без друзів життя ніби засихає. Це особливо гостро відчувається в імміграції. Той, хто говорить твоєю мовою, підсвідомо сприймається як рідний, як друг. Та не завжди так є насправді. З людьми інших пластів культур також рідко коли виникає повний контакт. Життя з часом усіх розставляє на свої місця, і дуже різні. Тут уже спрацьовують соціальні і професійні статуси, особисті успіхи й інтереси. Але завжди з друзями варто порозумітись і не доводити до розриву, навіть якщо є суперечності.

Люди, які вміють утримувати друзів, мають набагато більше шансів для фінансового успіху (славнозвісні контакти, які вирішують майже все…). Як кажуть американці, справа не в тому, ЩО ти знаєш, а КОГО ти знаєш. У моєму бізнесі в мене завжди були друзі будівельники, інженери, ріелтори, банкіри – і хоч не відносив ніколи їх до розряду споріднених душ, свою роль вони таки відіграли. Хороший бізнесмен завжди триматиме навколо себе людей, розумніших за нього у своїй професії. У них можна вчитись і вдосконалюватись. І про себе їм давати знати.

Сім років тому вийшла стаття про мою участь у реставрації Капітолію, і навіть зараз та стаття допомагає з мистецькими замовленнями. Скульпторові потрібна реклама, доводиться весь час іншим про себе нагадувати. І це завжди спрацьовувало – через нові можливості, ідеї, пропозиції.

Кожен, хто хоче досягти успіху в житті, повинен попрацювати над розробленням свого іміджу. Інакше можна перетворитись на одного з пузатих відвідувачів київської «Козирної карти». У жодному ресторані світу не побачиш такої кількості клонів. А справжній імідж треба постійно оновлювати, аби тільки не втратити те, що відрізняє неповторну особистість від інших – свою суть.

Мені завжди подобалось ділитись і обмінюватись інформацією з друзями, хоч багато