BooksUkraine.com » Детективи » Артур Конан Дойл. Нотатки про Шерлока Голмса 📚 - Українською

Читати книгу - "Артур Конан Дойл. Нотатки про Шерлока Голмса"

182
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Артур Конан Дойл. Нотатки про Шерлока Голмса" автора Артур Конан Дойль. Жанр книги: Детективи. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 43 44 45 ... 62
Перейти на сторінку:
вікном, що виходить на Пелл-Мелл. Там мій друг залишив мене на хвилину й незабаром повернувся з людиною, котра не могла бути ніким іншим, як його братом.

Майкрофт Голмс був набагато вищим та огряднішим за Шерлока, але на його важкому обличчі можна було прочитати таку саму зосередженість, що й у рисах його брата. Очі Майкрофта, незвичайного водянисто-сірого відтінку, здавалося, постійно дивилися вглиб себе — погляд, який у Шерлока я помічав тільки у хвилини, коли його розумові сили були напружені до крайньої межі.

— Радий познайомитися з вами, сер, — сказав Майкрофт Голмс, простягаючи м’ясисту долоню, схожу на ласт тюленя. — Шерлок зробився відомим відтоді, як ви стали його біографом. До речі, Шерлоку, я чекав на тебе минулого тижня. Мені здалося, що тобі не впоратися з цим випадком у Менор-Гаусі.

— Я впорався, — посміхнувся мій друг.

Брати всілися у крісла в еркері.

— Для будь-кого, хто бажає вивчати людей, кращого місця не знайти, — зауважив Майкрофт. — Чого тільки звідси не побачиш! Ось, наприклад, подивись на тих двох чоловіків, котрі прямують у наш бік.

— Ти маєш на увазі маркера та його супутника?

— Так. Що ти скажеш про супутника?

Чоловіки якраз підійшли до вікна і зупинилися.

В одного з них біля жилетної кишені виднілися сліди від крейди, але більше нічого, що пов’язувало б його з більярдом, я не помітив. Другий був смаглявий, дуже маленького зросту, зі зсунутим на потилицю капелюхом та кількома пакунками під пахвою.

— Наскільки я розумію, це колишній військовик, — сказав Шерлок.

— Був звільнений у запас зовсім нещодавно, — підтвердив його брат.

— Служив, безумовно, в Індії.

— У чині сержанта.

— Можливо, був артилеристом, — додав Шерлок.

— Удівець.

— Але має дитину.

— Дітей, мій хлопчику. Дітей.

— Послухайте, — розсміявся я. — Це вже занадто!

— Але чому ж, — відгукнувся Голмс, — зовсім не важко визначити, що чоловік із такою виправкою та обличчям є військовим, і не рядовим. Засмага свідчить про те, що він нещодавно повернувся з Індії.

— Він усе ще носить армійські черевики, отже, службу залишив нещодавно, — додав Майкрофт.

— Хода в нього не кавалерійська, але капелюха він одягає зсунутим набік — одна сторона лоба засмагла менше за іншу. Сапером при його вазі він бути не міг, отже, служив у артилерії.

— А скорботний вираз обличчя говорить про те, що він утратив когось із близьких. Якщо він сам ходить на закупи, скоріш за все, в нього померла дружина. У пакетах він має дитячі речі, зокрема брязкальце, отже, хтось із дітей іще зовсім маленький. Дружина його, можливо, вмерла під час пологів. А книжка з малюнками вказує на те, що є й дитина трохи старша.

Я почав розуміти, що мав на увазі мій друг, стверджуючи, що його брат є набагато спостережливішим, аніж він сам. Скоса глянувши на мене, Шерлок посміхнувся.

— До речі, Шерлоку, — промовив Майкрофт, — я маю на прикметі дещо, що припаде тобі до смаку... Вельми заплутана історія, але я занадто лінивий, щоб довести цю справу до кінця. Якщо хочеш нею зайнятися...

— Дорогий Майкрофте, залюбки!

Старший Голмс черкнув записку на аркуші з блокнота, подзвонив у дзвоника і вручив її лакею, що з’явився на поклик.

— Я запросив до нас містера Меласа, — сказав Майкрофт. — Він винаймає квартиру наді мною, і ми з ним трохи знайомі, тому він і звернувся до мене по допомогу. Містер Мелас із походження є греком, але чудово володіє кількома мовами. Він має два джерела прибутку: або працює перекладачем на суднах, або наймається гідом до багатіїв зі сходу, які зупиняються в готелях на Нортумберленд-авеню. Але хай краще він сам розповість про свої труднощі.

За кілька хвилин до нас приєднався невисокий міцний чоловік, смаглявий колір обличчя якого й чорне, немов вугілля, волосся вказували на його південне походження, хоча розмовляв він як освічений англієць. Чоловік потиснув руку Шерлокові Голмсу, і його очі спалахнули, коли він зрозумів, що відомий детектив бажає вислухати його історію.

— У поліції мені не повірили... — сумно промовив грек. — Уявляєте? Там вважають, що цього не може бути тільки тому, що раніше вони ні з чим таким не стикалися. Але я не заспокоюся, доки не з’ясую, що сталося з тим бідолахою із пластиром на обличчі...

— Я сама увага, містере Мелас, — сказав Шерлок Голмс.

— Зараз вечір середи, — почав містер Мелас. — А сталося це в понеділок увечері, лише два дні тому. Я — перекладач. Загалом перекладаю майже з усіх європейських мов, а також із арабської та перської, але оскільки з походження я грек, то найбільше займаюся саме грецькою. Мене вважають найкращим фахівцем у Лондоні, і моє ім’я добре відоме у великих готелях.

Нерідко трапляється, що посеред ночі мене запрошують до іноземців, котрі потрапили у скрутне становище, або до мандрівників, які щойно приїхали до Лондона. Тому я зовсім не здивувався, коли в понеділок увечері до мене з’явився одягнутий за останньою модою молодий чоловік. Назвавшись містером Латимером, він попросив мене проїхатися з ним у кебі, який чекав на нас біля під’їзду. Цей пан сказав, що до нього приїхав діловий партнер із Греції, а сам він володіє лишень англійською і йому конче потрібна допомога. Містер Латимер дав мені зрозуміти, що його будинок розташовується досить далеко, у Кенсингтоні, й мені здалося, що він дуже поспішав, тому що, коли ми спустилися на двір, буквально заштовхав мене до кебу.

Я кажу «кеб», але через деякий час я запідозрив, що перебуваю не в кебі, а в кареті. Там було набагато просторіше, а обшивка сидінь здалася мені доволі дорогою і якісною. Містер Латимер усівся навпроти, і ми вирушили в дорогу. Через Чернінг-крос ми виїхали на Шефтсбері-авеню, потім звернули на Оксфорд-стрит, і коли я помітив, що це не найкоротший шлях до Кенсингтона, мій попутник повівся дуже дивно.

Спочатку він дістав із кишені невелику, але небезпечного вигляду ломаку, покрутив її в руках та багатозначно поклав поряд із собою на сидіння. Після цього містер Латимер зачинив вікна з обох боків, і здавалося, що їхнє скло заклеєно папером, щоб крізь них нічого не було видно.

«Перепрошую, що мені доводиться позбавляти вас можливості милуватися краєвидом, — сказав він, — але я не хочу, щоб вам стало відомо, куди ми прямуємо».

Можете

1 ... 43 44 45 ... 62
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Артур Конан Дойл. Нотатки про Шерлока Голмса», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Артур Конан Дойл. Нотатки про Шерлока Голмса"