Читати книгу - "Невідома планета 2, Олександр Кваченко"

Тільки надвечір ми це все підняли на поверхню і вирішили тут і переночувати, нарешті я дозволив собі перепочити та трохи перекусити виданими нам пайками. Розпалив багаття біля корабля, притягнув крісло та дивився на захід сонця, красота, де б я в минулому житті так проводив свій час. Раціон міста був схожий на пресовану товсту пластину м'яса зі спеціями, така ж була з ягід, горіхів, хліб теж був великим бруском і кубики якихось напоїв, їх треба було кидати у воду і після розчинення пити. Спробував усі види, смачно і поживно, решту прибрав в упаковку, потрібно буде закупити на базу кілька партій для походів в аномалії. Невідомо, скільки доведеться разів вибиратися в інші світи, та й там буває ніде поповнити запаси їжі. Так і провів вечір.

Техніки зі мною не спілкувалися на жодні теми, молодшому було цікаво, але я чув, як старший заборонив, а в мене увесь день пролітав у тренуваннях і рідкісних розмовах із кіборгом. Займався тільки сортуванням і укладанням знайденого в трюмі корабля. Ми всі лягли спати в кораблі, а Тех вийшов на нічний промисел зі своєї каюти та вирушив досліджувати нижні частини бункера. Я поставив на охорону корабель під контроль ШІ, сходив у душ і за годину вже спав.

На ранок біля корабля ще додалася гірка знайденого за ніч обладнання, здебільшого запчастин для форту. Але було й те, що зацікавило міських техніків. Це були стазис контейнери зі снарядами для тієї великої розбитої планетарної гармати. Вони походили навколо них, зчитали маркування і вирушили в тунелі знімати ще одну гармату на запчастини. Завантажилися залишками та до обіду ми вже прилетіли у місто.

Тех залишився на кораблі охороняти, сортувати та перебирати знайдене, а я вирушив до мисливців і попередньо відправив хлопцям і дівчатам повідомлення, щоб збиралися, десь за годину вилітаємо. У холі офісу гільдії за стійкою був усе той самий адміністратор.

- Доброго дня. - почав він.

- Доброго дня. Я позавчора передавав дані, щодо істот яких немає у вашому глосарії, вже перевірили відповідність.

- Так, невідомих гільдії мисливців тварюк виявилося чотири штуки.

- Які за це передбачено для нашої команди бонуси або знижки.

- Є можливість надати знижку на покупки за кожну істоту 1% або можливість купити зі складу специфічні товари за спеціальною ціною. Пересилаю список.

- Дякую отримав. До вечора я повідомлю, що мене зацікавило. - переслав список кіборгу і збирався йти, а адміністратор затараторив.

- Вас ще просив Гор зайти поговорити, йому повідомили як ви прийшли. Він вже чекає вас на горі.

- Добре, у мене поки що є час. - відчував я що навколо нас згущується якась не ясна мені загроза.

- Давайте я вас проведу. - ми піднялися на третій поверх, пройшли коридорами, я опинився в добре обставленому кабінеті, зробленому під старовину з різьбленими дерев'яними меблями.

Мене зустрів Гор, привітався, запропонував напоїв, посадив за стіл і почав розмову, запитав для проформи, як справи.

- Нормально. Що вас цікавить? - запитав я.

- Відразу до справи, це добре. - він подумав кілька секунд. - У мене є кілька до тебе запитань і пропозицій.

- Слухаю.

- З пропозицій, це місце падіння корабля далеко в морі, я знаю, що ви нещодавно вже літали в схоже місце. Ось координати. - мені надійшли дані - там, можливо, є корабельний ШІ, який тебе цікавить. Наші пробували, але не дійшли, втратили одну людину.

- Що зі здобиччю?

- Пропоную навпіл, якщо вийде.

- Навпіл не піде. Можемо домовитися, я віддаю усе мені непотрібне з корабля і з мене разове транспортування. І це тільки гіпотетично, якщо вийде туди дістатися.

- Добре, хоч так. Ще мене цікавить кіт. - він подивився під стіл і навколо. - Він з тобою? Ти ще не скидав дані про нього в гільдію.

- Ні. Він не тварюка, а цілком собі мила тварина. - на що Гор усміхнувся. - Дані про нього поки що не надаватиму, придержу це в таємниці. Місто у вас небезпечне, чим менше знають, тим для мене краще.

- Гаразд. А чим Ден зацікавив так наших старих, можеш докладніше розповісти, якщо не секрет?

- Маю речовину, яка трохи відновлює і молодить організм, одразу попереджаю її мало, але для аналізу можу дати перевірити, у вас схожа у продажі є, але ця трохи діє інакше. Дайте склянку. - Гор приніс із бару склянку. Я під його здивованим поглядом відстебнув флягу і налив грам сто, а потім із фляги напився.

- Це воно?

- Перевірять ваші розумники, скажуть. - усміхнувся я.

- Повний ти сюрпризів. Ще обіцяв скинути дані з інспектування, і чому, і як став псіоном.

- Щодо точок аномалій, тримай, - відправив йому файл - щодо псіона можу сказати, що в іншому світі є місце сили, де людина може вбирати псі енергію. Там вона не вчиться всьому, а просто місце, де багато псі енергії й все. Без знань туди йти безглуздо. Шлях туди не близький і там багато аномальних тварин і рослин. Великою групою не пройти. Ще там ходять й інші псіони аграфи та псі тварини. Тому як хочеш, можу дати, але користі не багато буде.

- Цього мені достатньо, я знатиму, що таке існує і знаю людину, яка може туди провести, цього поки що вистачить.

- До речі дівчата наші можуть визначити, порівнюючи дані з нейромережі за генами, є в людини схильність до володіння цією енергією чи ні. Тому не всім варто туди йти, та й нема чого. Небезпечно.

- Добре буду мати ї це на увазі. У тебе є персональні побажання щодо закупівлі чи все купили.

- Узяв би пару бронескафандрів для Іс і Курта, про всяк випадок. Ось що не вийшло купити у місті, пересилаю - скинув йому файл. - Бази псіонів немає?

- Прийняв, подивлюся, такої бази точно немає, по решті подивимося, чим допомогти. Загалом усе зрозуміло і більше в мене питань немає, спасибі за довіру. Я б вам радив поки що в місті не з'являтися, відсидітися у форті кілька тижнів. Поки у нас розворушений тобою мурашник не заспокоїться.

- Ми так і плануємо, сьогодні до вечора відлітаємо. - він встав, простягнув руку.