Читати книгу - "Полонянка бандита , Тетяна Калинова "

    Сиджу  в   своєму    кабінеті   і   вже  вкотре   продумую   кожен   можливий  варіант  того ,  що   може  відбутись   під  час    або  після    вечірки   в   Плазі.   Від   такого   виродка   як   Охотський ,  можна   чекати  чого   завгодно.    Знов   переводжу  погляд  на   монітор ,   на   якому  вже   більше  години   одна  і   та  ж  картинка...  Кімната   Лії .  Дівчина   сидить  на  ліжку  обійнявши   коліна   руками.   Вже   заспокоїлась .    Ще   кілька    хвилин   тому   душу   рвала   своїми   криками    і   сльозами.   Я навіть   підривався    щоб   піти    заспокоїти    і   пояснити ,   що  все    добре    буде.   Щоб    не   боялась.   Та   в    останній    момент    вдалось   зупинитись.   Вона    сама    винна.   Сама    обрала    такий    варіант   відносин.    Я    теж    гратись    вмію.   Тільки    ігри    мої    жорстокі    і    небезпечні.   Я  собі   ніколи  не   пробачу ,  якщо   вона   постраждає   через   мою   витівку.  Але   відступати    пізно.   Залишається  сподіватись   на   удачу   і   на  те ,  що   ми   все   продумали.

        Ось   до    неї   зайшла   Людмила -  кухарка ,  поклала  на   столик   сніданок ,   та   дівчина   навіть  не   звернула   на   нього   уваги.   Коли  жінка   вийшла ,   Лія   піднялась  і  взяла   тарілку   в   руки.   Посміхаюсь .  Все-таки    голод  взяв   своє.   Та   рано  я   зрадів ,   вона  пішла   з   тарілкою   в   ванну   кімнату   і   як   я  розумію   викинула   все  в   унітаз.   Задовбала   зараза.   Вже   дві   доби    нічого   не   їла.   Скоро   взагалі    з   ніг   впаде.  

    Що  ж   мені   з   тобою   робити   Ліє?   Іноді   реально   хочеться   перекинути    через   коліна   і   кілька   разів   ляснути   по   спокусливій   дупі.

    Підіймаюсь   і   йду   на   кухню .   Беру   нову   порцію   сніданку   і   йду  в   її  кімнату.    Лія   навіть  не  відразу   звернула  на  мене   увагу ,  а  коли  побачила -  її  погляд   сповнений  суму  і  здається  надії  знов  з  розбігу   врізався   в   саме  серце.

     - Еееміре... - шепоче  ледь  чутно   і   дивиться  так ,  наче  я  дійсно  щось  означаю   для  неї.  Як   в  неї  це  виходить?   А  можливо   до біса?   Нехай  прикидається .    Головне   щоб   була  поруч.  Але   ж   ні   трясця   твоїй  матері!   Скільки  раніше  було   дівок   які за   бабло  були   готові   на   все ,   прикидались ,  мовчали  і  терпіли  все  що  я   робив  з  ними.     Від  неї  ж  хочу    справжніх  почуттів .   Чесності   хочу .   Нехай   краще   гадом  і    виродком  називає  як  з   самого початку ,   ніж   дивиться  цим   поглядом  і   знов   вводить  в  оману. 

     - Тобі   потрібно  поїсти . -  підходжу  ближче  і   вона  здається  тільки  тепер  помічає   тацю  в   моїх  руках .  ЇЇ  вираз   обличчя  відразу  змінюється .  Хмурить  свої   гарні   брови   і  примружує   очі.

    -  Якщо   ти  прийшов  тільки  для   цього ,  то  я  не  голодна.  -   знов   відвертається  від   мене .  Я   починаю  закипати  ,   та  намагаюсь  тримати  себе  в  руках.   Мені  потрібно  щоб  вона  поїла.    Поклав   тацю  на   стіл   сідаю  біля  неї.  

    -  Не   дурій  Ліє ,  ти   скоро   навіть   піднятись  не  зможеш.   Захворієш .

    - Хвилюєшся  що  не  буде   з  ким   йти   на  зустріч   з  Охотським?   Можливо  я  того  й   хочу ,  захворіти   і   померти.  - повертається  до  мене  обличчям ,   в  очах   блищать сльози. -  Ти настільки   ненавидиш   мене   що   зможеш   так   просто   віддати   йому  на  поталу ?   Так , я  взяла  в   тебе   компромат  на   нього ,  бо  понад   усе  хочу  щоб   він   заплатив  за  все  що   зробив   з  мамою  і  зі   мною ,  то  тепер   я   заслуговую  смерті?  - сльози  котяться  по  щоках   і  останню  фразу   вона   викрикує   мені  просто  в   обличчя.  - Це   так   я    тобі   потрібна?   -  ривком   притягую  її   до   себе   вхопивши   за   обличчя   і   ненаситно   пожираю   її  рот   глибоким   пристрасним  поцілунком.   Лія  застогнала   і   швидко   перелізла  мені   на   ноги   обійнявши   мене  руками  і  ногами.   Твою  ж   матір!!!   Як   же  я    скучив   за   нею!   Збожеволіти   яка   вона    солодка   і   бажана .   Притискаю   до   себе   і   ковзаю  долонями   по   майже   оголеному   тілу.   Вона   тремтить  і   теж  бігає   долоньками  по   моїй   спині ,  плечах ,  потилиці ,  зводячи  з   розуму   остаточно .   Хапаю  за   сідниці   і  втискаю   в   себе ,  вона  знов   стогне  і   в   мене   зриває   башню...  Кидаю   дівчину   на   ліжко  і   накриваю  її   своїм  тілом .   Моя   футбулка  летить   на   підлогу   разом   з   її   шовковим   топом .   Кидаюсь  з   поцілунками   на  її   груди  і  божеволію   від    її    стогонів   і   пальчиків   які   занурюються   в  моє   волосся   притискаючи   міцніше   до   своїх  грудей.   Лія   вигинається   від  кожного  мого   дотику  і  поцілунку ,   така   чутлива    і   солодка...  Стягую   її   шортики   і   опускаюсь   з   поцілунками   нижче .   Всю  її   хочу.   Облизати ,   вкусити ,  зжерти    хочу.   Нарешті   вона   в  моїх  руках .  Піді   мною .   З   гучними    стогонами   б`ється   в   конвульсіях   від   насолоди ,  яку  їй   подарували   мої  руки,   губи   і  язик .   Швидко  стягую   свої   штани   разом   з   трусами  і    накриваю  її  собою .    Лія   напружилась  і   я  мав   звернути   на це   увагу...  Мав...   Але    не   звернув.   Лише   завмер   почувши   крик   і   відчув   як   в   плечі   врізаються   її   нігті .   Дивлюсь   на   прикриті  повіки  з-під   яких    котяться  сльози   і    почуваюсь   скотиною .   Дурепа!   Яка   ж   ти  дурепа   Ліє.   Моя   дурепа.   Тільки  моя .  Якби   вона   нічого   не   відчувала   до  мене  ,   не  дозволила  б ...   зупинила   б  мене ...   а  вона    віддалась.  Мені   віддалась.   Тільки   мені.   Моя   дівчинка.

     - Чшш.  Чшшшш. -  цілую   повіки   ледь   стримуючи   тіло   яке   прагне    свого.   Прагне   вдосталь   насолодитись   таким   солодким   і   бажаним   тілом.  -  Маленька   моя.   Пробач .  Пробач    крихітко.  Розплющ   очі . -   Вона   гучно   видихає   і   виконує .   Зустрічаюсь   з   її   поглядом   і   розумію ,   що   що  б   не   сталось ,   вона   тепер   моя   назавжди .   Ніколи   не  думав ,  що   для   мене   буде   важливо   стати   першим.   Але  зараз...  Чорт  забирай!   Моя  дівчинка ,   моя   мрія ,  мій   подарунок   долі ...  Вона   чекала   мене.  Віддалась  мені .   -  Я   тебе    кохаю ,  Ліє . -  само   вирвалось   в   потоці   ніжності   яка  мене    поглинула .   ЇЇ  очі  спалахнули   і   дівчина   посміхнувшись   сама   потяглась   за   поцілунком.  По  тілу    пробіг   потужний   заряд  струму   і   я   поглибивши   поцілунок   почав   повільно  рухатись  в   ній   доводячи   нас   обох   до   нірвани.   Лія   обійняла   мене   ногами  повністю   віддавшись   і   за   мить   ми   разом   полетіли   в   відкритий  космос.