Читати книгу - "Планета Pixar"

до IPO. Утім, чарівного числа не існувало. В деяких IPO брали участь два інвестиційні банки; у деяких — чотири чи більше. Усе залежало від розміру пропозиції, доступу до інвесторів і потреби в спеціалізованій галузевій експертизі. Піксарівські акції, що виставлятимуться на продаж під час IPO, будуть розподілені між інвестиційними банками. Якщо ми збиралися дати Cowen третю позицію, це означало, що їхня частка буде найменшою. Такий крок був логічним, адже вони мали найменшу кількість клієнтів, які інвестують під час IPO.

— Якщо вони будуть третіми, я згоден, — сказав Стів. — Та все одно нам потрібен ще хтось на другій позиції.

Я був більш ніж радий. Мав певність, що Cowen and Company пристануть на таку ідею. А це означало, що Гал Фоґель буде аналітиком для Pixar.

Блискавка вдарила вдруге.

Cowen and Company були щасливі приєднатися до справи. Вони призначили чудового молодого банкіра на ім’я Джил Даллас допомогти з підготовкою. Отже, ми мали вже два інвестиційні банки, один із яких міг запропонувати аналітика, чия кваліфікація в індустрії розваг була бездоганною.

На той момент я відчував, що трохи перестарався зі Стівом. Я цілковито розумів, що це була далеко не його мрія — вивести Pixar на публічний продаж акцій зі спеціалізованим технологічним банком і маленькою нью-йоркською установою, про яку ніхто в Кремнієвій долині навіть не чув. Для нього це був запасний план. А для мене — наш реальний шанс потягнути це завдання. Уперше за тривалий час я почував упевненість, і хотів, щоб Стів це збагнув.

— Усе йде дуже добре, Стіве, — запевнив я невдовзі після того, як Cowen and Company підтвердили свою участь. — Із Robertson Stephens і Cowen ми впораємося.

— Сподіваюся, — сказав Стів. — Та все одно нам потрібен третій банкір. Що ти думаєш про Hambrecht and Quist?

Цей банк, як і Robertson Stephens, був добре знаним у Кремнієвій долині спеціалізованим інвестиційним банком. Вони брали участь у IPO Apple 1980 року, посідаючи другу позицію після провідного банку Morgan Stanley. Стів знав їхнього CEO Дена Кейса — саме він розпочав розмову зі Стівом про Pixar. Стів не розглядав Hambrecht and Quist як чільний банк для нашої справи, але подумав, що залучити їх буде гарною думкою.

— Це було б чудово, — погодився я. — Вони теж спеціалізуються на технологіях, а от на розважальному фронті допомогти не зможуть. Але там ми ніби непогано розібралися. Тож давай спробуємо.

Невдовзі ми узгодили їхню участь. Таким чином, ми сформували свою команду інвестиційного банкінгу: Robertson Stephens як провідний банк, Hambrecht and Quist на другій позиції та Cowen and Company — на третій. Тепер слід було братися до справжньої роботи.

— У нас є всі шанси втілити задумане, — казав я Гілларі одного вечора наприкінці серпня. — Я змушений буду весь час присвятити роботі в комісії з підготовки, певно, кілька наступних місяців. Але це наша можливість.

— Стів теж готовий? — запитала Гілларі.

— Так, він у команді. Готовий почати. Навіть захоплений, я би сказав.

— Тоді удачі, — побажала Гілларі. — Це саме той шанс, на який ти сподівався.

Удача нам дійсно була потрібна. Адже насправді підготувати IPO було значно складніше, ніж знайти інвестиційні банки. Тепер у нас розпочиналися безкінечні зустрічі з банкірами, на яких вони ретельно будуть випитувати кожнісіньку деталь про історію, фінансову інформацію та бізнес-план Pixar. Команди юристів та бухгалтерів повинні будуть перевірити, потім удруге і втретє вивірити кожен нюанс і відповідність вимогам законодавства щодо цінних паперів. Також планувалися тривалі обговорення й суперечки про те, як оцінити Pixar, яку ціну запропонувати на акції і коли саме виходити на публічний продаж.

Більшість із цих питань повинні були увійти до документа, довкола якого будувалася вся транзакція, — піксарівського проспекту емісії акцій[39]. Цей юридичний документ із приголомшливою кількістю деталей повинна була ухвалити Комісія з цінних паперів і бірж, а потім його спрямовували до кожного потенційного інвестора. Проспект був покликаний ретельно розкрити кожен аспект бізнесу Pixar — кількісно і якісно, сторінка за сторінкою в ньому мусили обговорюватися ризики, про які слід було знати кожному інвестору. Документ мав описати піксарівську історію, бачення, бізнес-план, технологію, анімаційний і виробничий процес, конкуренцію, ризики; навести характеристику управлінців, членів ради директорів; містити пояснення щодо частки власності, опціонного плану — і ще безліч інших деталей, що мали значення для розуміння компанії. За обсягом проспект виходив завгрубшки як книжка. Ми провели багато тижнів і навіть чимало ночей у кімнаті, заповненій інвестиційними банкірами та юристами, щоб відшліфувати кожне його слово. А після цього документ виносили на розгляд Комісії, і ми мусили відповідати за кожен момент. Якщо в процесі затвердження будь-кому — інвестиційним банкірам, юристам, бухгалтерам, Комісії — проспект не сподобався б, то вихід на публічну пропозицію взагалі не відбувся б.

Але це був саме той шанс, на який я сподівався. Минав майже рік від того моменту, коли Стів уперше мені зателефонував. У його думках IPO посідала чільне місце з першого ж дня. І ось ми тут — після американських гірок останніх дванадцяти місяців, готові закотити рукави й подивитися, чи ми і справді спроможні щось із цим зробити.

15

Два числа

Стів якось сказав мені, що визрівання потужного продукту потребує значно більше часу, ніж здається. Збоку виглядає, ніби результат приходить нізвідки, а насправді за ним стоїть довгий процес розвитку, проб і помилок. Найкраще цю тезу доводила Pixar. Визрівання «Історії іграшок» розпочалося за шістнадцять років до прем’єри, коли Pixar була відділом комп’ютерної графіки у Lucasfilm. Після цього розпочався довгий і важкий шлях — перешкодам, здавалося, не буде кінця-краю. І ось за іронією долі одного тижня в листопаді 1995 року все майбутнє Pixar залежало лише від двох чисел — касові збори «Історії іграшок» під час першого вікенду та ціна, за якою Pixar продаватиме акції під час IPO.

Перше число мало сповістити нам, які загальні збори може показати «Історія іграшок». Прем’єра була призначена на 22 листопада — у середу перед Днем подяки. Disney казала нам, що зможе зробити хороший прогноз щодо касових зборів першого тижня й загалом усього результату, спираючись лише на виторг, отриманий протягом вечора п’ятниці.

Це означало, що після багаторічного розвитку технологій та чотирьох років, проведених за виробництвом «Історії іграшок», Pixar за один листопадовий п’ятничний вечір довідається, що світ думає про її роботу. Це нагадало мені біг на сто