Читати книгу - "(не) Колишні, Таня Смолярчук"

*******

-Пари скінчилися, ти зараз куди?Можливо в кафе?- вмовляє Сніжанна, але нажаль у мене інші плани..

-Давай іншим разом, у мене є деякі справи, завтра побачимось..

-Як хочеш. До завтра..

-Папа кіць..

Покидаю межі універу і направляюся в саме лігво дракона.Знаю що цей похід може спопелити мене до тла, але заради Андрія я мушу це зробити.

Потрібно рятувати ситуацію.І лише одна людина в праві це виправити.

Офіс його батька знаходиться в декількох кілометрах від універу.Тому у мене достатньо часу зібради думки до ладу, і приблизно розробити можливі варіанти розмови..

-Я знав що ти рано чи пізно сюди прийдеш- чоловік зустрічає мене у своєму кабінеті, як ні в чому не бувало протягуючи свою кубінську сигару, від якої мене просто нудить..

-Напевно ви знаєте причину мого приходу?- емоції на межі, але я вміло тримаю них під контролем.

-Звісно знаю.Скільки?- чоловік переводить свій погляд на мене і ми зіштовхуємося очима: мої з крихтами надії хоч якось врятувати майбутнє Андрія, і його темні і егоїстичні, очі власного деспота, який на шляху до своєї мети не пожаліє навіть власного сина.

-Що скільки?- чоловік переходить на мову конкретики і починає говорити загадками, які я з дитинства просто ненавижу..

-Скільки ти хочеш за те щоб ти залишила мого сина, і зникла з його життя..Нужбо дівчинко, я сьогодні добрий, просто назви суму..

-Я прийшла сюди не для того щоб торгуватися!- різко відрізаю, майже викрикую..

-Огоо..Ціну собі набиваєш?Зі мною таке не проходить..

-Послухайте мене уважно: припиніть руйнувати життя своєму сину, мені нічого не потрібно від вас, просто дайте нам спокій, і припиніть вставляти палки в колеса ..

-Он.Як..А що ж мені з того буде?Ти прийшла висовувати мені якісь вимоги..Добре..А на що ж готова ти заради Андрія?Що зробиш ти заради його майбутнього?

-Я зроблю все щоб він був щасливий..

-Ось і чудово..Тоді постав крапку у стосунках з ним..

-Що?Як ви можете таке вимагати?Ми з вашим сином кохаємо одне одне, а ви своїми зв'язками, загнали його у глухий кут, та він навіть влаштуватися на роботу через вас не може.Невже ви можете спокійно дивитися на те що ваш син працює вантажником?

-Чудово що ти розумієш усю глибину ситуації.Тому у мене до тебе зустрічна пропозиція: ти кидаєш його, і зникаєш з життя Андрія, а я повертаю йому все те що забрав і більше не ставлю палки в колеса.Як тобі така угода?

-Вона жахлива.Ви справжнісінький злочинець..

-Вибір за тобою- розводить руками і наближається до мене.

Я просто в ступорі.Я очікувала образ, докорів, але не такого.Шантажувати мене благополуччям свого ж сина.Це просто жах, і жахливіше з цього всього те, що я дійсно не бачу виходу.Його не має..

-Ну послухай.Ви зараз молоді, імпульсивні.Живете емоціями, але цього не достатньо, і чим раніше ви це зрозумієте тим менше зіпсуєте свої долі.

-Ви це зараз до чого ведете?- я дивлюся в одну точку цієї кімнати, і неначе в якомусь гіпнозі верчу в голові одне єдине питання "Як?" як мені вирвати з серця кохання до Андрія, адже розумію що цей підступний змій так просто не відпустить..

-Я до того що це зараз між вами є кохання, але пройде час і він зненавидить тебе.Мар'янно він тебе зненавидить.Через тебе його кар'єру і блискуче майбутнє буде зруйновано, і виною в цьому лише ти.Подумай чи потрібно тобі це, і чи зможеш ти собі пробачи його крах..Чи зможеш ти спокійно спостерігати за тим як все розпадається..Тепер твоя черга.Якщо ти дійсно його кохаєш, відпусти, дай йому змогу ступити на вірний шлях.У нього блискуче майбутнє, в якому нажаль не має місця для тебе.Якщо ти дійсно його кохаєш, то знаєш що зробити..

Зробити вибір.Кохати.Відпустити..

Все змішалося.Все настільки заплутано  що хочеться вити від безвиході.

Єдине я знаю точно.Все що відбувається у житті Андрія, все через мене.І поки я з ним, нічого не зміниться.Завдяки мені він повільно але впевнено йде на дно..

Ми обидва йдемо на дно затонувшого Титаніка.Двоє безнадійно закоханих, і для того щоб врятувати хоча б одного з нас потрібно прийняти рішення.Напевне найважче у моєму житті.І я розумію що після цього вже нічого не буде як раніше.

На одне його батько мав рацію.У нас не має майбутнього.Згодом він просто зненавидить мене, а це найгірше що могло б трапитися з двома закоханими.

Потрібно зробити вибір, і я свій напевне вже зробила.Болючий для мене, але такий рятівний для нього..

Любі наші матусі- читачі!

Вітаю вас з початком нового наачального року..

Хочу побажати вам клубочок міцних нервів, і безмежного терпіння!

А ще миру!Нехай наші дітки навчатимуться під мирним небом у мирній і вільній Україні..

Бажаю кожному з нас найближчим часом почути таке бажане слово "Перемога!"

Слава Україні!Слава ЗСУ!!.

Разом до перемоги!

З любов'ю ваша   С.  Т