BooksUkraine.com » Сучасний любовний роман » Нова я, Ерін Кас 📚 - Українською

Читати книгу - "Нова я, Ерін Кас "

86
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Нова я" автора Ерін Кас. Жанр книги: Сучасний любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 45 46 47 ... 65
Перейти на сторінку:
Розділ 37

Алан

Як виявляється приємно провести вихідні з коханою людиною. Я давно так не сміявся і тим більше не проводив весь день в ліжку. Кайфував поруч з нею, від того як чарівно сміється, як пристрасно відповідає на мої поцілунки та ласки, щирість в її очах захоплює мене.

Після того, як ми зіткнулися з Дженніфер, зрозумів, що абсолютно нічого не відчув до цієї людини. Навіть злість і образа випарувалися. Єдине, що мене хвилювало — це реакція Аліси. Не хотілося зруйнувати такий тендітний мир між нами. Коли Аліса сказала, що ми збираємося до племінників, я розтанув і навіть не чув, про що говорила Джен. Вона сама того не помічаючи, крутить мною як хоче.

Аліса повністю довіряє мені. Тоді в будинку відкрилася, поділилася найпотаємнішим — своїм пережитим болем. Я не міг не розповісти свою історію. І мені стало легше. Вона перша людина після Ітана, кому я настільки відкрився й анітрохи не шкодую. Думаю, це правильний крок у розвитку наших відносин. А в тому, що я хочу серйозних стосунків з Алісою немає навіть сумнівів.

Коли ми дуріли й сміялися я мало не назвав її місіс Девіс. Сам цьому здивувався, але, як приємно це прозвучало в моїй голові. Відчуваю себе божевільним. Закоханим по вуха божевільним.

Така тендітна, ніжна, довірлива і занадто добра для цього жорстокого світу дівчина, дісталася мені. Але за всіма цими якостями відчувається характер. Вона зможе постояти за себе й відстояти свою думку.

За які заслуги мені так пощастило? Я все частіше задаю собі це питання й не знаходжу відповіді. Готовий дякувати всім вищим силам за таку нагороду. Мабуть, вони зглянулися наді мною й послали моєму зачерствілому серцю промінь надії — знову відчувати себе живим.

Сиджу за робочим столом, але думки знаходяться поверхом нижче й всі про неї. Спогади про те, як вона вчора, після «спілкування» зі своїми подружками збиралася мстити Ітану, викликають усмішку. І що це за дивна історія? Час дізнатися безпосередньо від першої особи, що відбувається. Набираю номер, і довго слухаю гудки.

— Так, — чую у слухавці голос друга.

— Зайнятий?

— Одну секунду. — Чую шурхіт і грюкання дверей.

— Вільний, — відповідає Ітан.

— Чому так швидко поїхав?

— Батько зателефонував, були проблеми на виробництві, — незворушно відповідає.

— І що не було часу попрощатися?

— Так вийшло.

— А де ж ти ночував, друже?

— У знайомої, — ухиляється від відповіді.

— Іт, не роби з мене дурня. Чи ти забув хто моя дівчина?

- Вже дівчина? А вона про це знає?

— Знає, — задоволено відповідаю.

— І як довго вона нею пробуде, Алане? Чи Девіса нарешті наздогнала стріла Амура? — хмикає в слухавку.

— Я збираюся познайомити її з батьками. Думаю, цієї інформації достатньо, щоб стало зрозуміло, наскільки все серйозно.

— Ого! — пожвавився Ітан. — Не забудь запросити мене на це подивитися.

— Не хвилюйся. Ми взагалі-то зараз про тебе говоримо, — нагадав йому.

— А що про мене? Я точно нікого не збираюся знайомити.

— У мене тут запитували твою адресу, от думаю сказати чи ні.

— Хто? — насторожився Ітан.

— А як ти думаєш хто, Іт?

— Кетрін, — зітхнув він.

— І ти хотів все приховати від мене? Приїхав, спокусив дівчину і втік не попрощавшись. Вчора цілий клуб відкрили заради помсти тобі.

— Вона хоче прилетіти до мене?

— Ти зовсім дурень? — я почав дратуватися.

— Вона хоче відправити твій подарунок назад і скажи спасибі, що не особисто привезти. Кетрін дуже зла.

— Але я ж, як краще хотів, вибрав ексклюзивні сережки.

— Ти хоч розумієш, як це виглядає? Ти приємно провів час та без будь-яких пояснень втік, надіславши цей подарунок, як оплату послуг.

— Що за маячня? — проволав Ітан мені у вухо.

— Саме так це й виглядає в очах дівчини.

— Трясця! Алане, я без задньої думки це зробив й точно не хотів її образити. Вона дивовижна дівчина. Це було якесь помутніння розуму. Я до сих пір не можу прийти в себе, весь час думаю про неї.

— Не знаю, що там у тебе запаморочилось, але розв'язуй це питання, інакше члени цього клубу зіп'ються.

Друг зітхнув і мені було чутно, як він сів у крісло.

— Все разом навалилося, проблеми на фабриці, батько захворів, і справи в Нью-Йорку я не закінчив. Хоч розірвися, — поскаржився він.

— Допомога потрібна?

— Ні, розберуся.

— Ну тоді до зв'язку, — сказав, збираючись покласти слухавку.

— Алане, почекай. Ти можеш е... номер мені дізнатися?

— Чий?

— Дуже смішно, — пробурчав Ітан.

— Так і бути, піду на ризик, — розсміявся я. — Чекай, ввечері скину.

Відключившись набираю свою крихітку, одразу відповідає на дзвінок, чую замучений голос.
Бідненька, уявляю, як їй погано. Як згадаю себе після посиденьок з Ітаном, я тоді ледве не здох. Тільки в присутності Аліси не хотілося показувати свою слабкість.

Бачу свою крихітку, що виходить з ліфта. За нею Емма, тепер зрозуміло чому Аліса з таким незадоволеним обличчям. Емма рве й метає, що не отримала замовлення на мій будинок. Мабуть, доведеться з нею поговорити, не дозволю грубити моїй дівчині.

Емма пищить над вухом, дратуючи мене. Аліса удає, що я не її чекаю. Час закінчувати цю конспірацію. Беру її за руку й під здивовані погляди веду на вулицю до авто. Погода прекрасна, навіть хочеться пройтися пішки.

— Не хочеш прогулятися? — питаю.

— Навіть не уявляєш, як хочу, — усміхається мені.

Ми взяли морозиво, пішли в парк й сіли на її улюблену лавку. Я з насолодою витягнув ноги й вдихнув тепле повітря. — Останнього разу я так гуляв, коли навчався в університеті.

— Я тебе псую й заважаю працювати.

— Ти мене кожен раз оживлюєш, — нахиляюся і цілую солодкі від морозива губи.

— А якщо нас хтось побачить? — запитує мене.

— І?

— Сфотографує й напише статтю.

— Їм теж потрібно заробляти, — тисну плечима. — Подивимося, як ми вийшли. Через два дні я збираюся полетіти в Сіетл.

— Надовго? — запитує схвильовано.

— Приблизно на три дні.

— Ясно.

— Полетиш зі мною? — затамував подих в очікуванні відповіді.

— А це зручно?

— А чому ні? Познайомлю тебе зі своєю сім'єю, віддамо подарунки дітям.

— І як ти мене представиш? — тихо питає.

— Своєю дівчиною, — відповідаю з готовністю, тому що все вже для себе вирішив.

Вона посміхається й сама тягнеться до мене з поцілунком.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 45 46 47 ... 65
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нова я, Ерін Кас », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нова я, Ерін Кас "