Читати книгу - "Штани з Гондурасу"

А вождь тієї партії, що писав з приводу раба?

«Раб, що не розуміє свого рабського життя, — просто раб… Раб, у якого слина котиться, коли він вихваляє своє рабське життя, є холуй, хам».

Я таким бути не хочу. Отож як співається у пісні: «Аріведерчі, Рома, ґуд бай, ґуд бай, мій Рим…»

До речі, Римська імперія також трималася на «холуях і хамах…»

Друзі мої!

Спасибі вам за те, що мене висунули! Значить, ви повірили, що я ще не зовсім «пропаща сила».

Недруги мої!

Спасибі вам за те, що хочете мене «засунути»! Тим самим ви доводите, що сили, які засувають, ще не околіли. Але, кажуть, один битий вартий двох небитих. Виходячи з цього, ви також робите корисну справу. Правда, діючи за цими принципами, задля «суспільного прогресу» можна перебити усе суспільство.

Звісно, вам до цього не звикати. У вас своя суспільна граматика.

Начальники — голосні.

Клерки — приголосні.

Підлеглі — шиплячі.

Алкоголіки — йотовані.

Усі решта — під’язичні.

Що поза межами цієї граматики — те поза правилами…

Коли мене висунули кандидатом у депутати, я засумнівався: гуморист — член парламенту?

Ваня Молдаван заспокоїв:

— Краще, коли гуморист виконує функції члена парламенту, ніж член парламенту — функції гумориста. Хоч між гумористами і членами парламенту є велика різниця. Гумористи говорять жартома, а сприймати треба всерйоз. Члени парламенту говорять всерйоз, а сприймати треба як жарти.

Як кожен кандидат, я маю свою платформу.

В галузі економіки

1. Вивільнити з-під союзного підпорядкування українську курку. Бо вже й півні обурюються: для того, щоб виконати свій шлюбний обов’язок, вони повинні чекати дозволу з Москви.

2. Впровадити систему безконтактною мужицького трикутника: мужик від землі, мужик від верстата, мужик від науки. Тоді не буде замкнутого кола. З тисячами великих панів у центрі і мільйонами маленьких підпанків на місцях.

В галузі політики

1. Я категорично проти багатопартійності. Сімдесят років ми мали тільки одну партію і… стільки придуркуватих вождів. А, не дай, Боже, якби в нас було сімдесят партій! Або хоч сім… Вже, мабуть, і народу не зосталося б…

2. Фінішем злочинців гітлеризму став Нюрнберзький процес. Фінішем злочинців комунізму — процес перебудови. Чи не за «суворі» відбуваються у світі процеси?

3. Я — за інтернаціоналізм. Справжній. Без старшого і молодшого. Без великого і малого. Без «визволителя» і «ощасливленого». Одне слово, я за міру. Бо якщо «визволений» надмірно ощасливлений «визволителем», то це вже несправедливо стосовно самого «визволителя».

В галузі оборони

Враховуючи те, що у нас все частіше вибухають «міни сповільненої дії», хтозна-ким і коли закладені, вважаю, що на базі органів державної безпеки треба створити школу мінерів.

В галузі права

З’ясувати, чи притягаються до відповідальності безвідповідальні? І чому воно «право», коли гроші «ліві»?

В галузі екології

І надалі боротися за чистоту нашого повітря. Бо воно насправді життєдайне. Наша медицина лікує нас, в основному, повітрям. І ми живемо. Ще. Наша торгівля торгує, в основному, повітрям. І вона живе. Наша бюрократія, в основному, пускає повітряні бульки. І вона розкошує.

Сеньйори!

Я — за роззброєння. Загальне. За контакти. Між народами. За торгівлю. Між різними системами. Якщо одверто, то я не проти, щоб ми свій газ і свою нафту міняли на вашу жуйку. Але я категорично проти ваших макаронів. Отих, як батоги. Спагетті.

Борони, Боже! Не подумайте, що маю намір принизити вашу національну кухню. Просто, як ви знаєте, у нас зараз перебудова. Час напружений. А спагетті ваші розмагнічують. Здійснюють, так би мовити, економічну диверсію.

Для прикладу. Мій друг Ваня Молдаван постановив собі: попрацювати на перебудову…

Вибачте, це ви на поміщиків і капіталістів працюєте. Все життя. А ми все життя — на революцію, на індустріалізацію, на колективізацію, на п’ятирічку, на соціалізм, на комунізм… Тепер на перебудову.

Так ото вирішив Ваня прискоритися. Дати дві норми. І перевиконати. В скорочені строки.

Набрався трудовою ентузіазму. А тут жінка йому під ніс — ваші спагетті. Що явно придумані для ваших безробітних. Які мають море часу. І можуть дві макаронини жувати й цілий день.

Для нас же краще підходять «ріжки». Або вермішель. Щоб можна було ковтати не жуючи. Тому я за «ріжки». І за вермішель. І вдома, і в громадському харчуванні.

Що таке громадське харчування?

Це коли я плачу, а харчується вся кулінарсько-кухарська громада…

Тож для нас основне — час. Перебудуватися. Поки не зупинили.

Ми знаємо, що ваші мільйонери за нашу перебудову. Але наші проти. Тому підряд аренда.

Мій друг Вітя Царапкін каже: «Найкраще, якби ми здалися в аренду повністю. Японії. На п’ятирічку».

Дві вигоди. Вони нас підтягують. Ми їх відтягуємо.

Уявляєте, на якому місці опинилися б япошки за п’ять років? Нижче недорозвинених.

До вас в аренду не можна. У вас мафія. Не дай, Боже,