Читати книгу - "Кохання проти субординації, Оксана Мрійченко"

— До завтра!

Денис відклав телефон і пояснив Каріні:

— Він приїде у «Цитрус» завтра вранці. Каже, що хоче вибачитися.

— Несподівано! Я не думала, що вони ще коли-небудь захочуть мати справу з нами.

— Я чув багато хорошого про Володимира Вікторовича. Не думаю, що він розділяє погляди свого сина.

— А якщо він все ж таки буде захищати Андрія?

— Тоді наша розмова буде короткою. Але знаєш, з його тону мені здалося, що він дійсно соромиться через вчинок свого наступника, — Денис уважно подивився на Каріну. — Не хвилюйся, все буде добре.

Каріна посміхнулася йому, але продовжувала відчувати занепокоєння. Вечеря була закінчена, тому вони з Денисом встали з-за столу, одяглися та пішли до машини. Він підвіз дівчину до будинку та зупинився навпроти її під'їзду.

— Відпочинь гарненько. У тебе був важкий день, — звернувся Денис до дівчини.

— Я дуже рада, що ми з тобою поговорили.

— Я теж радий цьому. Набагато приємніше, коли не потрібно приховувати свої почуття до людини, правда?

— Згодна!

— Гарного тобі вечора, Каріно! І до завтра!

Дівчина посміхнулася йому та вийшла з машини. Денис почекав поки вона зайде у під'їзд, а потім поїхав до себе додому.