Читати книгу - "Зламана коханням, Ксенія Євчук"

Губи Афіни розтуляються, брови супляться, а погляд затуманюється.

Вона ніжна й м’яка, майже без сил, щоб стискати мене.

— Я збираюся трахати тебе так ніжно, як тільки ти заслуговуєш. Це не буде як тоді, коли сльози болю стікали твоїм обличчям. Тобі буде приємно, золотце.

Вона киває, бо знає, що я кажу правду.

Афіна закушує губу, приймаючи мене майже всього.

Еротичні звуки і важке дихання заповнюють усю кімнату.

Ні, вони заповнюють усю цю грьобану квартиру.

— Чи скажеш ти нарешті, що сумувала за мною?

Вона не мовчить і не говорить.

Це стогони, що вилітають з її чарівних губ.

Руки, що тягнуться до мене, щоб обхопити за плечі.

— Бо я сумував, — поштовх. — Я думав про тебе, — поштовх. — Часто.

Ще один поштовх, і вона вдруге розпадається.

Неймовірне обличчя кривиться, і вона закочує очі.

Стінки її піхви стискають мій член, і мені ледве вдається витягнути його, перш ніж кінчити на її живіт.

Я, бляха, ледь не зробив це в ній — так сильно не хотілось виходити з неї.

Насправді, я подумаю, щоб уночі повернутись туди.

Вона захекана, гладить мої плечі, що піднімаються й опускаються в шаленому ритмі.

— Це було ніжно? — запитую, сподіваючись на хорошу відповідь.

— Так.

Знову торкаюсь її губ своїми, не даючи їй змоги віддихатись.

Вона перевертає нас так, щоб опинитися зверху.

Піднімається з мене, проводячи чорним від лаку нігтем по моїй шкірі.

Моя сперма стікає вниз, і вона притримує її рукою, щоб не замастити простирадла.

— Ти куди, люба?

Афіна спостерігає за рідиною в руках, тре пальцями липкість і знову повертається до мене.

— В душ.