Читати книгу - "Полонянка бандита , Тетяна Калинова "

       Я   дуже    шкодувала    про   те   що    зробила.   І   не    тому    що    мене    впіймали ,   а    тому    що   зрозуміла    що   втратила   того ,   хто    для    мене    зараз    дуже    багато    означає.   Втратила    Еміра.   Тому   в    мене    почалась   паніка   і    істерика.   Мені    терміново    необхідно    було    його    побачити  і   щось    зробити...  Поговорити .   Пояснити .  Переконати.   А    ще,    страшно  навіть    подумати,   що   Емір    може   зі    злості   віддати    мене    Охотському.  Можливо    саме    для    цього    бере    з    собою    на    вечірку.   Від    цих    всіх    думок    повільно    божеволіла.    

       Коли   він  з'явився    на   порозі   з    тацею   в   руках,   спершу    дуже   зраділа ,   бо   він    прийшов ,   та   потім  психонула   і   вирішила   виговоритись.   Та   він   не   довго    мене    слухав...   Закрив   рот   таким   палким   поцілунком ,   що  я    втратила    розум.   Все    сталось    само   собою.   Швидко ,  шалено    і    пристрасно.   Я   божеволіла    від   всього    що    він    робив    зі   мною.   Від    кожного   дотику    і    від    кожного    поцілунку.   А    головне ,   що    навіть    думки    не   з'явилось   зупинити    його.    Я    хотіла   бути    з   ним.   Хотіла    стати    його   жінкою.   А    коли    почула    зізнання   в   коханні,   зрозуміла   що    я    все   зробила    правильно.    Емір   кохає   мене.   А    я    кохаю    його.   І    тепер    все    в    нас    буде    чудово.   Головне  ,   ще    якось    пережити    зустріч    з    татечком...   

        - А   зараз    я    хочу    щоб    ти   з'їла    все    що   я   приніс.  - каже   Емір   і  цілує   в   скроню.   А    мені    так    не    хочеться    підійматися   з   ліжка.   Так    зручно   і    затишно   в   його    обіймах.   

         Та    він    сам    підіймається    і    йде    за   тацею .   Повністю    оголений   і   такий    трясця    його   гарний.   Наче    Аполлон .   В   мене    перехопило    подих    від    такого   видовища.    Емір   бере  тацю   і    розвертається   до   мене .  Знов    задихаюсь   роздивляючись    ідеально    складене    тіло .  Опускаю   погляд    нижче...  Гучно   ковтаю.   Мої   щоки   спалахують    і    почувши    тихий    смішок    підіймаю    погляд    до    його    обличчя.   Упс!   Мене    спалили! 

        - Здається    хтось    не    проти    продовжити    бешкетувати. - посміхається    піднявши    одну    брову.  Я    ще    більше    червонію.   - Ти    так    мило   шарієшся    крихітко.   Не   соромся ,   я   б    теж    з   задоволенням    продовжив   вивчати   твоє   тіло ,   пестити   тебе   і   показувати       справжню   пристрасть.   Та   боюсь    ти    ще    не    готова .    Та    наступного    разу    я    не   буду    стримуватись   маленька.   Налаштовуйся.   І    для    цього   тобі   потрібні    сили.  Так   що ...- показує   на    тарілку. -  все    до    шматочка.   Іди    до   мене. 

     -    Знов    будеш    годувати?  - посміхаюсь    і    обмотуюсь    простирадлом.  

     -  А   ти    цього   хочеш?   Не   зрозумів...  Від    кого    це    цікаво    ти    ховаєшся ?   Я    бачив    тебе    всю .   Повністю.   І   повір ,   ти    чудова. - забирає   в   мене   простирадло    і   підійшовши   цілує   в   плече. -  Я   хочу    дивитись    на    тебе .  - і   знов    я    наче    стиглий    помідор.   Щось    не    пам'ятаю    щоб    раніше    так    бентежилась...  Це    все    цей   бородатий   засранець    зі    мною    робить    і    його   голодний   нахабний    погляд.   

      - Я   не    можу    їсти    оголена.   Це   якось...  Неправильно. - він   почав   сміятись.   

      - Їж   швидше ,   правильна    ти    моя... - цілує   в   губи.  -   Потім    збирайся.   Поїдемо    з   тобою      в    одне    місце.   Я    його    дуже    люблю.   Хоч    не    був    там    вже    багато   років.

      - В   яке    місце?  

      - Будеш    багато    знати ,   з'являться    зморшки. - от   паразит. 

       - Як    в   тебе? -  запитую  і    кривлюсь  а    він    починає   сміятись. 

       - Ну   ти    й   язва .  Договоришся   колись.   - щипає   мене   за   сідницю.  - Я   піду    до   себе.   Одягнеш  щось    зручне   і   спускайся.   Чекатиму    тебе    внизу.  - натягує   штани   і   чмокнувши   мене    в   губи   виходить    з    кімнати. 

      Видихаю   і   кілька   хвилин    стою    в    ступорі     обдумуючи    все    що    сталось    і    як    різко    все    змінилось.   Тепер   ми    типу    разом?    І    я    дуже    навіть    за.    Прикриваю   очі    а    на   обличчі   розпливається    щаслива   посмішка.   Він   спершу   був    таким   пристрасним   і   гарячим ,   та    коли   зрозумів   що   це   в   мене    вперше ,   став   настільки   ніжним    і   обережним ,  що   здавалось   от-от    розчинюсь    від   почуттів   які    мене    поглинули.  Здавалось    що   це   не    моє   тіло,   що   настільки   добре    бути    не   може   і   що    зараз    я    прокинусь .   

      Я    б     мабуть    ще    довго   так    літала   в    хмаринках ,   та   по-перше -  мій   шлунок   почав   грати   марш ,   а   по-друге -  десь   там   внизу    мене    чекає   мій    коханий   бородатий   бандюк.

  Швиденько    все   з'їла,   прийняла   душ    і    почала   збиратись.   Так...  Щось   зручне...   Одягаю   легку   вільну   сукню    і   кеди.  Волосся   збираю   в    кінський    хвіст   і    роблю  легкий   макіяж.   Чомусь   не   можу    наважитись   вийти.   Моє   бідне   сердечко   заходиться    лише    від    думки,   що   він   мене    чекає   і  ми    поїдемо    кудись    разом .   Здається    після    нашої    близькості    мене    накрило    з   новою   силою.   Кохаю    його    наче   навіжена.   Тіло    тремтить    від   однієї    думки    про   його    слова    що    він   мене    хоче    і   наступного    разу    не    буде    стримуватись.   Здається    я    вже    готова   до   цього    наступного   разу.   Ну ,   трішечки    тягне    низ   живота,   але    це   дрібниці.   Хочу    знов    відчути    його   в   собі.   Стати    одним    цілим.   Ох   людоньки!    Що   діється    зі    мною?   Невже    тепер    буду    постійно    про   це    думати?