Читати книгу - "Королева місяця та сонця, Дроянда"

Після насиченого дня в академії, коли завершилися всі уроки та тренування, Макс і Марк підійшли до Агафії та Дроянди.

— Сьогодні ночуйте у нас, — запропонував Макс. — Так буде безпечніше, та й нам треба поговорити

— Так, разом буде спокійніше, — додав Марк. — Щось мені не подобається ця ситуація.

Дівчата переглянулися.

— Це гарна ідея, — погодилася Дроянда.

— Ми й так давно не проводили час усі разом, — усміхнулася Агафія.

Вечір у братів

Коли вони прибули до будинку братів, атмосфера там була теплою і затишною.

— Ну що, хто хоче чаю? — пожартував Макс, хоча було видно, що він теж трохи напружений.

— Чай – це добре, але може, варто спершу обговорити, що ми знаємо? — запропонувала Агафія.

— Так, у нас з’явилися підозри, що за нами можуть стежити, — сказав Марк.

— І ми маємо розібратися, хто це і чого хоче, — додав Макс.

Дроянда задумалася.

— Якщо це хтось із нашого оточення, то він діє дуже обережно. Нам треба бути ще уважнішими.

— А що, якщо це пов’язано з тим подарунком, що нам залишила хрещена? — припустила Агафія.

Брати перезирнулися.

— Можливо… Але тоді вам точно не можна відкривати його на людях, — серйозно сказав Макс.

Передчуття небезпеки

Вечір минув у розмовах та обговореннях, а потім всі вирішили відпочити.

Але вночі Агафія прокинулася від дивного відчуття… Наче хтось стежив за будинком.

Вона глянула на Дроянду, яка теж уже не спала.

— Ти це теж відчуваєш?

Макс і Марк теж прокинулися від шуму.

— Ми не одні… — тихо промовив Марк, дивлячись у темряву.